Втрати на війні в Україні вимірюються не тільки життями людей, а й тварин. Російські військові з початку повномасштабного вторгнення вибирають цілями обстрілів не лише цивільні об’єкти — людські двори, будинки й вулиці. Під снарядами опиняються десятки зоопарків, притулків, заповідників та природних парків. Харківський «Фельдман-Екопарк», як і низку інших природних об’єктів, росія за рік війни перетворила в зону екоциду.
За даними UAnimals (всеукраїнський гуманістичний рух, який бореться за права тварин. — ред), через російську агресію понад 80 видів тварин в Україні знаходяться на межі зникнення і можуть повністю припинити своє існування. За час війни, стверджують в організації, ворог вбив понад 10 млн тварин, окупував 8 заповідників і 12 національних парків. Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія влаштувала справжній екоцид — масове знищення рослинництва й тваринництва, отруєння атмосфери та водних ресурсів.Харківський «Фельдман-Екопарк» став однією з найтрагічніших історій екоциду під час російсько-української війни. Окупанти майже повністю зруйнували територію, на якій проживало близько 5 тис. тварин, близько 100 з них загинули під обстрілами. Щоб врятувати решту звірів, працівники займались евакуацією, ризикуючи власним життям: 5 робітників екопарку загинуло від ворожих снарядів та куль.
Ми розповімо і покажемо, у що росія перетворила найвідоміший екопарк України. Як тварини пережили обстріли, а деякі — ні. Про евакуацію та адаптацію звірів на новому місці. Про працівників екопарку, які до кінця боролись за кожного звіра. І про колег із сусіднього регіону, які гостинно прийняли тварин-переселенців у своїх стінах.
«Фельдман-Екопарк»
Це регіональний ландшафтний парк у Дергачівському районі Харківської області, один з об'єктів природно-заповідного фонду України, який займає 140 га. До війни тут проживало 300 видів тварин. Серед них — пернаті, хижаки, примати, копитні, рептилії, гризуни та ін. На території було 6 видів місцевих рослин та 18 видів тварин, занесених в Червону Книгу України, а також 5 видів звірів з Європейського червоного списку.
Початок війни та евакуація
Після повномасштабного вторгнення багато працівників екопарку змушені були покинути Харківщину, адже область стала однією з головних цілей ворога. Вона розташована на межі з росією. «Фельдман-Екопарк» знаходиться на лінії вогню за 25 км від кордону.
Російський снаряд упав на територію, де живуть лами. | Фото: © Фельдман-Екопарк
Російський снаряд на території Фельдман-Екопарку | Фото: © Фельдман-Екопарк
Світлана Вишневецька з улюбленицею тапірихою Доллі.
| Фото: © Анна Лакиза
Світлана зараз працює в екопарку «Ковалівка» на Полтавщині (від назви села Ковалівка. — ред). Тут ми з нею і зустрічаємось. Власник цього парку Віталій Ільченко — водночас один з директорів «Фельдман-Екопарку». Полтавська і Харківська області — сусідні. Тому коли виникла необхідність переселяти тварин — їх без вагань евакуювали в ковалівський екопарк, де було відносно спокійно. Тут зараз живе 60% тварин-переселенців з «Фельдман-Екопарку»: примати (павіани-гамадрили, павіани-бабуїни), тигри, леви, гімалайський ведмідь, вовки, віслюки, капібари, альпаки, кенгуру, гепарди, ягуари, пантери, пума, північний олень, бінтуронги, фенеки, генети, тапір, валлійські кози, верблюди, гризуни, рептилії, пернаті та ін. Загалом екопарк «Ковалівка» нараховує 6400 звірів. Щоб прийняти нових мешканців, працівники добудували додаткові вольєри й приміщення.
Зруйнований вольєр для тварин у Фельдман-Екопарку
| Фото: © Фельдман-Екопарк
Світлана Вишневецька теж живе в Ковалівці — не змогла покинути звірів. Її рідний дім залишився на Харківщині. Світлана за освітою ветеринарка, у «Фельдман-Екопарку» працює 12 років. Каже, що це — її життя, а тварини — діти. Під час нашої розмови часто плаче, згадуючи жах, який їй довелось пережити разом з тваринами.За кілька днів до війни папуги почали сильно кричати, не могли заспокоїтись. Я подумала: це вони так відчувають весну. Але насправді відчували вони страхіття, яке згодом приніс ворог в Україну й, зокрема, на Харківщину. Під час переїзду ми тих 30 папуг половили за якихось півгодини. Вони — перелякані, ми — теж, але не мали іншого виходу.
26 лютого снаряди почали падати вже на території екопарку. Ми з директорами прийняли остаточне рішення про евакуацію. Мали чітке завдання — щодня загодовувати тварин, щоб не померли з голоду й витримали евакуацію.
Екопарк Ковалівка добудував нові приміщення для тварин-переселенців p Фельдман-Екопарку
| Фото: © Екопарк Ковалівка
Евакуація тварин і птахів тривала близько трьох місяців. Першими вивозили приматів і хижаків. Мали сім’ю орангутангів — тата, маму і трирічну дитину. Зайшла до них у вольєрі та й кажу мамі: Поночка, ми мусимо врятувати дитинку, треба їхати звідси. Взяла її за руку, аж раптом батько-орангутанг схопив мене за ногу, не пускав. Ризикувала, бо він міг розірвати за свою сім’ю. Того дня вивести з вольєра їх не вдалось. А наступного почався обстріл території, поруч з вольєром упало два снаряди. Вони таки вийшли на вулицю. Мама обійнявшись з дитиною полізла від радості по деревах. Далі вивозили їх як нелегалів: за правилами мали приспати, але не зробили цього, бо не вистачило наркозу. Військові на блокпостах ставились з розумінням. Коли прощалися з мавпами, Поночка мене навіть обійняла, ніби дякувала за порятунок.
Орангутангів рятували одних з перших.
| Фото: © Фельдман-Екопарк
Левеня Сімба взагалі нічого не розумів. Я його вивела на повідцю. Його старшим побратимам кололи наркоз, щоб приспати. Перевезли їх в зоопарки Харкова та Одеси. А Сімбу — до мене в Ковалівку. Леви — ліниві тварини, 20 годин на добу сплять.
140-кілограмових черепах-альдабр носили уп’ятьох за допомогою імпровізованих носилок з ганчірок. А четверо шпороносних черепах загинуло від холоду. Вони ж родом з Африки. Температура в тераріумі вдень повинна бути 35 градусів тепла, вночі — 25. У лютому й березні було холодно. Електрики й тепла в екопарку не було, бо ворожі обстріли пошкодили комунікації.
Двох черепах і двох ігуан їздили забирати в Херсон після деокупації. Місцевий чоловік мав приватну колекцію. Приміщення, де тримав тварин, повністю розбили. Він сильно плакав, коли їх віддавав. Мавпи, коли розбили їхній вольєр, вийшли всі на вулицю. Було холодно і голодно. Вони зайшли в туалет і їли фекалії.
З верблюдами проблем не було. Спокійно зайшли в машину для евакуації. Такого не скажеш про віслюків. Недарма про них є відома приказка. Вперлись і все. Гуртом ледве зрушили їх з місця. А на коней сідали верхи й виходили на них з парку.
Віслюки-переселенці освоюються в екопарку Ковалівка
| Фото: © Екопарк Ковалівка
Північного оленя поранив російський снаряд. | Фото: © Екопарк Ковалівка
Зебри — одні з тварин, які отримали поранення підчас російських обстрілів. | Фото: © Екопарк Ковалівка
Світлана Вишневецька із зебрами-переселенцями | Фото: © Анна Лакиза
Тварини переживають стреси так само як люди. Навіть зараз, коли у небі летить наш військовий літак, пригинаються або кулею летять в приміщення, де живуть. Пам’ятаю, мавпи під час обстрілів відкушували собі хвости. А в патагонських мар від страху зупинялись серця. Вони лягали трупами один біля одного.
Капібари ховались і не хотіли виходити. На руки їх не візьмеш, бо це гризуни, покусають. Ледве з ними справились. Та найстрашніше було з казуарами шоломоносними (це великі птахи, що не літають, родом з Нової Гвінеї, яких Книга рекордів Гіннесса називає найнебезпечнішими птахами на Землі. — ред). У них на кожній лапі є по гострому нігтю-лезу довжиною 15 сантиметрів. Можуть розірвати живіт тигру. Пощастило, що від страху побігли туди, куди треба — в машину для евакуації.
Капібари — гризуни, соціальні тварини, що живуть групами по 10-20 особин.
| Фото: © Анна Лакиза
Матерям з росії я б сказала, щоб не пускали синів на війну. Хоча я бачу відмінність між нами: ми своїх синів любимо, а вони своїх ні. Якось журналісти мене запитали: «Що б ви сказали пану путіну?» Ну, по-перше, він нам не пан, не був, і не буде. Але я б сказала тому нелюду: «Тебе ненавидить весь світ! Припини!».
Ми змогли евакуювати тварин тільки завдяки нашим ЗСУ. Вони показували нам дорогу й попереджали про небезпеку. Я їм навіть іконки й хрестики подарувала. А в ковалівському екопарку поставили дошку, на якій відвідувачі пишуть слова подяки нашим захисникам».
В екопарку Ковалівка є дошка, на якій відвідувачі пишуть подяку ЗСУ.
| Фото: © Анна Лакиза
Улюблениця тапіриха
За 4 місяці до війни сталася унікальна подія. У пари тапірів народилось маля, дівчинка Доллі. Це сталося вперше за 25 років на території країн колишнього СНД.Я дуже прив’язана до маленької Доллі, яка в перші дні після народження смоктала мій палець. Вона мені як донечка. Маємо навіть свої ритуали: щоранку я повинна її поцілувати й почухати спинку. У день їхньої евакуації почались сильні обстріли. Вивели їх на вулицю на сонечко і утрьох розплакались — Доллі, мама-тапіриха і я.
Зараз її батьки в іншому місці, а Доллі живе в Ковалівці з капібарами. Вона ще маленька, їй півтора року, хоча важить вже за сотню кілограмів. У її мами 280 кг, а в тата трохи менше. Зараз Доллі веселиться й гуляє з сусідами по вольєру. Любить банани, ківі й манго.
Тапіриха Доллі — переселенка з Фелдьман-Екопарку
| Фото: © Анна Лакиза
Єнот Саша
До цього Саша жив у нас разом з бабачихою. Бабачиха взяла його під свій контроль, бувало, сиділа зверху й вичісувала. Вона, на жаль, загинула, коли снаряд потрапив у скляний вольєр, а Саша тоді встиг заховатися.
Мавпеня Жорик
Світлана Вишневецька у вольєрі з приматами (мавпеня Саша — зліва, мавпеня Жорік — справа). | Фото: © Анна Лакиза
Мавпеня-переселенець Жорик дуже прив'язаний до Світлани Вишневецької. | Foto: © Anna Lakyza
Самоїд Джуна
Світлана Вишневецька з собакою Джуною.
| Фото: © Анна Лакиза
Територія «Фельдман-Екопарку» зараз підконтрольна Україні, проте зруйнована майже на 80 відсотків. Торік восени директор Віталій Ільченко заявив, що пересуватися територією небезпечно через міни й уламки снарядів. Усі будівлі потребують капітальних вкладень. Наприклад, тільки у вольєрах людиноподібних мавп заміна скла і відновлення даху коштуватиме до 10 млн грн.Цією весною територію почали розміновувати. Планують частково повернути тварин. 1 червня відкрили «Долину альпак», які живуть на відкритому просторі. Вже перевезли деяких звірів: альпак, лам, кіз, коней та поні.
Небайдужі люди привозять допомогу тваринам-переселенцям в екопарк Ковалівка.
| Фото: © Екопарк Ковалівка
Проте переважна більшість тварин-переселенців з «Фельдман-Екопарку» ще тривалий час мешкатимуть в екопарку «Ковалівка». Їм потрібна допомога: фінансова, медична і продовольча (зернові культури, фрукти, вітаміни, м’ясо). За деталями можна звернутися за телефоном: +380509248140 (Віталій Ільченко, директор «Фельдман-Екопарку», власник екопарку «Ковалівка»).
Цю статтю опублікували в рамках проекту PERSPECTIVES – нового лейблу для незалежної, конструктивної та мультиперспективної журналістики. JÁDU реалізовує цей проект, який співфінансується ЄС, разом з шістьма іншими редакційними командами з Центрально-Східної Європи під керівництвом Goethe-Institut. >>> Дізнайтеся більше про PERSPECTIVES
червень 2023