Історії Чорного моря – Black Sea Lit

Здатність розмовляти одне з одним робить нас людьми (Карл Ясперс)

Транскультурний літературний проєкт Історії Чорного моря – Black Sea Lit відкриває нову сторінку діалогу з Чорноморським регіоном. У 2023–2024 роках Goethe-Institut і кураторки проєкту Ніно Харатішвілі та Лаура Цвіртнія запрошують десять авторок_ів з Вірменії, Болгарії, Грузії, Румунії та України до розмови з людьми у регіоні та в Німеччині, щоб разом подолати відчуття безсилля від безмовності.

#GeschichtenSchwarzesMeer
#BlackSeaLit

Програма на 2024 рік

У той час як Історії Чорного моря у 2023 році розкривють теми перекладу та стосунків між Сходом і Заходом, у 2024 році проєкт концентрується на тому, як місцевий контекст формує літературу. Яке значення мають конкретні місця для розвитку літератури? Як можна побудувати мости, які не скасовують відмінностей у мові, культурі та середовищі, а ефективно їх поєднують?

Лавінія Браніште (Румунія), Ека Кеванішвілі (Грузія), Ануш Кочарян (Вірменія), Галина Крук (Україна) та Іна Влчанова (Болгарія) відвідали наприкінці лютого Одеський міжнародний літературний фестиваль, який цього року проходив у Бухаресті. На заході Location Matter учасниці_ки читали свої твори та обговорювали як вони формуються специфічними регіональними та місцевими особливостями, і як ці різні та різноманітні голоси об’єднуються в літературному сусідстві.
У березні Іна Влчанова (Болгарія), Арчіл Кікодзе (Грузія), Галина Крук (Україна), Богдан Коса (Румунія) та Армен Оганян (Вірменія) поїдуть на Міжнародний літературний фестиваль в Уппсалі. Тут література чорноморського регіону зустрічається не лише зі скандинавською аудиторією, а й з колегами з арабомовного простору. Які аналогії існують між літературою охоплених війною країн Близького та Середнього Сходу та Чорноморського регіону? Як індивідуальні долі формують ці культури? І чи може чорноморська література відіграти роль мосту?

І, нарешті, в червні проєкт вирушить до Вірменії: тут усі десять авторів проєкту зберуться разом для резиденції на озері Севан, відомому в народі як «Гегамське море» – місці, яке відіграє важливу роль не тільки для вірменської культури. Особливо через промислові та сільськогосподарські заходи радянських часів озеро стало місцем екологічної катастрофи. Тема літературного та екологічного середовищ буде обговорена спочатку тут, а потім також представлена ​​у Goethe-Institut в Арменії, який незабаром відкриє свої двері.

Зміна парадігм і любов до слова

Початок повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року змусив увесь західний світ затамувати подих. Вмить відбулася доти здавалося б неможлива зміна парадигм цінностей – політичних і моральних. Цінності, які раніше відкидалися, враз стали потрібними, а цінності, які вважалися зрозумілими та безсумнівними, похитнулися.

А що відбувалося у східній частині Європи? Чи переживала вона таке саме величезне потрясіння і такий самий переляк, як західна частина? Як реагували на війну країни з іншим досвідом? Країни, минуле яких позначене болісною історією стосунків з сусідами, непростою історією збереження територіальних кордонів? Країни, для яких російська агресія не стала несподіванкою, країни, які на власному досвіді пізнали, що таке диктаторський режим, і досі змушені боротися з його наслідками?

«Ніхто на Заході не може зрозуміти, що таке жити у сфері російського впливу», – написав Щепан Твардох, польський письменник і публіцист, у квітні 2022 року у статті для швейцарської газети Neuen Züricher Zeitung і закликав облишити вестплейнінг. Літератор звернувся до Заходу з проханням змінити кут зору на східну частину Європи, зробити європейський Схід видимим — з погляду на свою історію та досвід він заслуговує більшої уваги до себе.

Проєкт Історії Чорного моря – Black Sea Lit – це спроба зближення через діалог людей, яких об’єднує любов до слова. Попри різне минуле, різні біографії, національність і літературні стилі всі вони використовують літературу для того, щоб розповісти про себе та свій світ. Тому проєкт має на меті пошук і осягнення спільного за допомогою писаного слова, а також про- й обговорення спільного задля подальшого зближення.