Навчальні цілі
Нижче викладені стислий опис реальної ситуації в ЄС і навчальні цілі, пов’язані з усіма трьома сценарієм планової гри. Вони можуть слугувати орієнтирами для проведення аналізу та оцінки гри.
Сценарій 1:
Сценарій 1:
- Приймати рішення більшістю не завжди гарний підхід у політиці. Важить, залучити якомога більше голосів і позицій до розгляду питання. Лише широка більшість має ефект масштабної участі у суспільних процесах.
- У дійсності всі рішення Європейської ради приймаються одноголосно. В Раді Європейського Союзу (представництво країн-учасниць ЄС, разом з Європейською радою законодавчий орган ЄС) рішення приймаються так званою „кваліфікованою більшістю“ (пропозиція 3).
- Усі країни-учасниці ЄС мають рівні права на використання своєї державної мови в європейських інституціях. У деяких випадках трапляються прагматичні рішення з мовного питання, втім жодної дискримінації, жодного надання привілеїв тій чи іншій мові або культурі, жодної ієрархії мов і культур в ЄС не існує. Звісно, такий баланс коштує чимало грошей і він має бути вартий такої інвестиції.
- В реальному життя офіційними мовами ЄС є всі 24 мови, державні у відповідних країнах-учасницях співтовариства (пропозиція 1). Всі офіційні дебати в інституціях ЄС перекладаються всіма 24 мовами. Всі співробітники ЄС мають право говорити будь-якою з 24 офіційних мов. Кожен громадянин ЄС має право звернутися до ЄС на одній з 24 мов і отримати на цій мові відповідь. Усі важливі документи ЄС (напр., закони) перекладаються всіма 24 мовами. Звісно, це великі обсяги роботи і вони коштують чимало грошей. Приблизно третина співробітників ЄС заняті в службі міжмовної комунікації т перекладу. Щоправда, слід завважити, що у внутрішньо-службовому спілкуванні співробітники, як правило, користуються англійською та французькою, зрідка німецькою мовами.
- Збудити серед школярів розуміння процесів, які впливають на суспільство та економіку; сприяти баченню ЄС як дієвця на міжнародній арені, вартого активної участі в його житті громадян і прихильників європейської інтеграції.
- В реальному житті ЄС фінансується виключно за рахунок внесків країн-учасниць (пропозиція 3). Час від час обговорюється питання запровадження так званого ЄС-податку, що зробило б ЄС більш незалежним від рішень країн-учасниць. Крім того, введення ЄС-податку зняло б тягар з національних бюджетів. Передусім, це була б важлива допомога країнам-учасницям ЄС, економіка яких переживає кризу. Втім, з цього питання країни-учасниці ЄС ще не досягли згоди.
