Сценарій 2: Скількома та якими мовами спілкуватися?
Перше європейське об’єднання – Європейське співтовариство вугілля і сталі – було засноване в 1951 році. Воно стало попередником Європейського Союзу.
Шість країн-засновниць ЄС: Бельгія, Федеративна Республіка Німеччина, Франція, Люксембург, Нідерланди та Італія. З того часу ЄС декілька разів розширювався і наразі до його складу входять 28 країн.
У 28 країнах-учасницях ЄС всього 24 державні мови. З одного боку, щоб здійснювати перекладати між усіма цими мовами потрібно дуже багато перекладачів. З іншого боку, визнання всіх державних мов мовами ЄС і здійснення перекладів між ними забезпечує мовне та культурне розмаїття, а також гарантує різним національним мовам і культурам країн ЄС рівні права. Звичайно, це коштує дуже дорого.
ЄС дедалі частіше сприймається міжнародною спільнотою, передусім, в країнах-сусідок ЄС, як гарний приклад співпраці між різними країнами на засадах миру та взаємної довіри. За рішення ЄС уважно й з великим інтересом слідкують інших країнах, тому країни ЄС, приймаючи рішення, мають також думати про те, яку дію матимуть їхні рішення за межами ЄС.
Щодо того, як ЄС відповісти на ці виклики, для обговорення підготовлено декілька пропозицій:
Для прийняття рішення необхідна більшість у ¾ всіх голосів. Тобто, якщо держав 28 і кожна з них має один голос, то більшість складає 21 голос.
Опис ролей (PDF, 488 kB)
та
Картки (PDF, 364 kB),
Сценарій 2
Шість країн-засновниць ЄС: Бельгія, Федеративна Республіка Німеччина, Франція, Люксембург, Нідерланди та Італія. З того часу ЄС декілька разів розширювався і наразі до його складу входять 28 країн.
У 28 країнах-учасницях ЄС всього 24 державні мови. З одного боку, щоб здійснювати перекладати між усіма цими мовами потрібно дуже багато перекладачів. З іншого боку, визнання всіх державних мов мовами ЄС і здійснення перекладів між ними забезпечує мовне та культурне розмаїття, а також гарантує різним національним мовам і культурам країн ЄС рівні права. Звичайно, це коштує дуже дорого.
ЄС дедалі частіше сприймається міжнародною спільнотою, передусім, в країнах-сусідок ЄС, як гарний приклад співпраці між різними країнами на засадах миру та взаємної довіри. За рішення ЄС уважно й з великим інтересом слідкують інших країнах, тому країни ЄС, приймаючи рішення, мають також думати про те, яку дію матимуть їхні рішення за межами ЄС.
Щодо того, як ЄС відповісти на ці виклики, для обговорення підготовлено декілька пропозицій:
- І надалі в ЄС усі 24 мови використовуються на рівних правах. Тобто, усі дебати в інституціях ЄС, всі офіційні документи ЄС одночасно перекладаються всіма 24 мовами. Всі громадяни ЄС у будь-який час можуть отримати інформацію про те, що відбувається в ЄС, мовою, яку вони розуміють.
- Три мови визнаються офіційними мовами ЄС: англійська, німецька та французька – мови, одна з яких для більшості громадян ЄС є рідною або першою іноземною мовою. Це значно облегшило б роботу в інституціях ЄС і зменшило б витрати на перекладацькі послуги.
- Єдиною мовою ЄС є англійська. Всі дебати в інституціях ЄС відбуваються англійською мовою, всі документи укладаються англійською мовою. За бажанням і зверненням громадян окремі документи можуть бути перекладені відповідною мовою. Це значно облегшило б роботу в інституціях ЄС і зменшило б витрати на перекладацькі послуги.
Для прийняття рішення необхідна більшість у ¾ всіх голосів. Тобто, якщо держав 28 і кожна з них має один голос, то більшість складає 21 голос.
Опис ролей (PDF, 488 kB)
та
Картки (PDF, 364 kB),
Сценарій 2
