Виборчі кампанії також проходять онлайн. У високополяризованому словацькому суспільстві політичні гравці усвідомлюють, наскільки важливо формувати дебати в цифровому просторі. Експерт з інформаційної безпеки Томаш Крішшак розповідає, які питання можуть стати вирішальними на виборах у Словаччині.
Для інформаційного простору нині характерне динамічне та швидке поширення інформацій за допомогою цифрових платформ. Їхнє домінування та важливість зростали протягом багатьох років. Не інакше це й зараз, коли Європа стоїть на порозі нових виборів до Європейського парламенту.І саме в контексті майбутніх виборів до Європарламенту важливо розуміти, як ці платформи впливають на громадську думку та поведінку при виборах. Аналіз домінуючих тем у словацькому інформаційному просторі дає можливість зрозуміти їхній потенційний вплив не лише на явку виборців, а й на розвиток їх ціннісних орієнтацій, які наприкінці стануть силою, котра сформує новий склад Європарламенту, а отже, буде вирішувати наше майбутнє наступні 5 років.
Які теми домінували у Словаччині перед виборами до Європейського парламенту?
Значення виборчої участі: голосування ногами
Серед найбільш домінуючих тем перед виборами до Європейського парламенту в Словаччині була тема прагнення мобілізувати виборців. Більшість публікацій на таких платформах, як Facebook та Instagram, наголошували на тому, що вибори до Європейського парламенту виграють не опитування, а реальна явка виборців.Аналогічні матеріали з різних джерел підкреслювали, що рішення проголосувати буде прийматися буквально ногами виборців, а не їх позиціями з опитувань. Тому вирішальним буде лише те, хто прийде голосувати, а хто ні. Мета – мотивація виборців до активної участі у виборах, адже лише висока явка виборців забезпечить широку наявність різних поглядів та легітимність результатів, є також легітимною. Вона витримає випробування на логіку і являє собою посилення усвідомлення необхідності активної участі в демократичних процесах, необхідних для здоров’я та життєздатності будь-якої демократії.
Дезінформація та геополітика
Другою важливою темою стала велика кількість дезінформацій з акцентом на геополітичні аспекти. На платформі Telegram з’явилися дописи, які вводили в оману та майже завжди згадували супердержави, такі як США та Росія. Ці пости часто поляризували громадськість і створювали напругу між різними геополітичними поглядами. Прикладом є пости, які неправдиво звинувачують США в дестабілізації України та намагаються суттєво вплинути на ціннісні орієнтації виборців. (Реальність така, що Україні тривалий час загрожує та завдає шкоди Росія, яка веде гібридну війну в Україні з весни 2014 року.) Таким чином деякі джерела намагаються створити недовіру до міжнародних союзників Словацької республіки та посилити поляризацію у суспільстві.Критичне мислення та перевірка інформації
У контексті поширення дезінформацій важливим є також заклик про необхідність критичного мислення та перевірки інформації. Цей аспект є ключовим для забезпечення того, щоб виборці мали доступ до об’єктивної інформації та могли ухвалювати рішення на основі фактів. Різноманітні пости закликали громадськість, щоб їхні одержувачі перевіряли джерела інформації та не піддавалися емоційно насиченим, але часто неправдивим інформаціям. На жаль, на відміну від дезінформацій та маніпулятивного контенту, ці публікації мали лише мінімальне охоплення та інтеракцію. Інша практична інформація, яка з’являється на цифрових платформах, як наприклад, можливість отримати картку виборця тощо, має подібну низьку видимість.Вплив на словацьку громадськість
Інформаційні кампанії, які наголошують на важливості виборчої участі, можуть мотивувати людей брати участь у виборах. Цей аспект має вирішальне значення, оскільки вища явка виборців означає ширше представництво різних груп населення і, таким чином, більшу легітимність результатів виборів. Посилення мобілізації може бути позитивним результатом цих інформаційних кампаній.Поляризація та наративи
Наявність геополітичних наративів і неправдивих звинувачень на адресу наших союзників може призвести до ще більшої поляризації у суспільстві. Це може сильно впливати на виборчу поведінку тих, хто піддається на такі маніпуляції. Така поляризація може поглибити існуючі соціальні відмінності та створювати напругу між різними групами виборців. Геополітичні наративи, які поширюються на таких платформах, як Telegram, часто викликають суперечки та сприяють антагонізму між прихильниками різних політичних таборів.Ціннісні орієнтації
Дискусії щодо правдивості інформацій та джерел дезінформацій можуть формувати ціннісні орієнтації виборців. У виборців, які стикаються з різними наративами, можна впливати на те, як вони сприймають світ і як ухвалюють рішення. Наприклад, якщо певний наратив різко критикує певну супердержаву, це може вплинути на те, як виборці оцінюють політичні партії та кандидатів, які симпатизують цій супердержаві або співпрацюють з нею. У такий спосіб можна свідомо чи несвідомо маніпулювати виборцями в напрямку, який не має майже нічого спільного з об’єктивними фактами.Інформаційний простір підтверджує, що традиційні медіа значною мірою втратили свою колишню роль у формуванні суспільного дискурсу. Навпаки, суттєво посилюється безпосередній вплив політичних суб’єктів та різних політиків, які, на відміну від минулого, поширюють свою позицію без жодного зворотного зв’язку чи конфронтації з критичною оцінкою з боку медіа чи опозиції. Ці нові специфічні політичні голоси мають сильний вплив на публічні дебати та формування нового дискурсу. Крім того, ці голоси часто вміло працюють з емоціями та ескалацією позицій, за що їх алгоритми цифрових платформ «винагороджують» розширенням діапазону цієї комунікації. Як наслідок, таку комунікацію можна оцінити як надзвичайно успішну також завдяки великій кількості реакцій, які отримують такі прояви на цифрових платформах. Усе це може мати декілька наслідків:
Формування громадської думки
Джерела з великою кількістю реакцій успішно формують громадську думку. Їхня здатність впливати на думки та настрої виборців беззаперечна.Поширення наративів
Джерела, які зосереджуються на поширенні певних наративів, можуть поляризувати суспільство. Цей феномен особливо помітний у темах, пов’язаних з геополітикою та дезінформаціями. Поляризація може призвести до ще більшої фрагментації суспільства та загострення політичних позицій. Наприклад, публікації, які неправдиво звинувачують наших союзників або поширюють суперечливі погляди, можуть поглиблювати соціальні розбіжності та створювати непотрібну напругу.Вплив на демократичний процес
Інформаційний простір впливає також на сам демократичний процес. Публікації, спрямовані на поширення правдивої та перевіреної інформації, можуть зміцнити демократичні цінності та заохотити до відповідальної поведінки на виборах. І навпаки, дописи, котрі поширюють дезінформацію, можуть руйнувати довіру до демократичних інститутів і процесів, підриваючи тим самим основи демократії. Також вони підривають здатність ухвалювати обґрунтовані рішення. Тому маніпуляція є однією із загроз демократії.Висновок
В епоху цифрових медіа дуже важливо, щоб виборці навчилися критично ставитися до інформацій, які вони отримують. Це особливо важливо в контексті майбутніх виборів до Європейського парламенту, оскільки дезінформація та поляризаційні наративи можуть суттєво вплинути на поведінку виборців. На жаль, відповідальність цифрових платформ і надалі мінімальна, а актори, які не соромляться маніпулювати суспільством заради своїх цілей, знаходяться на підйомі.Домінуючою силою, яка сьогодні може допомогти впоратися з цими інформаційними кризами, є власне загартовування формою цілісності характеру та згідно з цінностями прав, свобод і гідності людини, а також тренування критичного мислення, яке дозволить нам зберігати так званий критичний скептицизм. Завдяки такій позиції ми зможемо зберегти розумову гнучкість і будемо здатні прийняти і спрацювати кожен факт та ідею – але тільки після того, якщо ми повністю переконалися в їхній об'єктивності згідно з правилами логіки.
Цю статтю опублікували в рамках проекту PERSPECTIVES – нового лейблу для незалежної, конструктивної та мультиперспективної журналістики. JÁDU реалізовує цей проект, який співфінансується ЄС, разом з шістьма іншими редакційними командами з Центрально-Східної Європи під керівництвом Goethe-Institut.
травень 2024