Сталі підходи  Сміття можливостей

Щодня у сміття відправляються тонни скла, паперу, пакувальних матеріалів, кавової гущі. Бо це – непотріб. Але не для всіх. Деякі фантазери змогли розгледіти у ньому діамант і побудувати бізнес. Розповідаємо історії чотирьох українських брендів, що за допомогою апсайклінгу та ресайклінгу створюють унікальні речі.

Переробили 15+ тисяч пляшок

Бренд Uzsklo з’явився в одному з гаражів Львова у 2019 році. Його засновник Володимир Музя хотів змінити ставлення українців до поводження з відходами. Адже чи не в кожного є балкон, комора або підвал, де роками накопичується непотріб. Він прагнув робити зі сміття щось не просто декоративне, а корисне в побуті.

Володимир Музя, співзасновник Uzsklo, в майстерні | Фото: © з приватного архіву Спочатку Володимир взявся за відновлення меблів, але це було не його. А от переробка скла – «зайшла». За п’ять з половиною років у майстерні Uzsklo переробили понад 15 тис. скляних пляшок. Їх не лише обрізають під склянки, вази чи контейнери для зберігання, а й запікають, щоб виходили тарілки, таці і підставки.

Бренд пропагує послугу виготовлення посуду із пляшок клієнтів та пропонує оптові ціни на свої вироби для бізнесів, що мають відповідальне ставлення до довкілля – свічкових майстерень, кав’ярень тощо. На сайті бренду можна також придбати авторські свічки Uzsklo у тарі з переробленого скла. А потім – повернути тару для нової заливки і зменшити цим кількість відходів. Окрім пляшок, в майстерні переробляють навіть старі віконні шибки – їх запікають у спеціальній печі та перетворюють на вази, тарілки, оригінальні підсвічники.

Вже кілька років майстерня Uzsklo працює в Тернополі, в рідному місті Володимира Музі. Сам він з літа минулого року служить в ЗСУ, тож робота дещо сповільнилася, але навчені Володимиром майстри продовжують його справу.

Виростити фіалки з паперу

Артем Силко із Броварів на Київщині займається бізнесом багато років. Спочатку він продавав сувенірну продукцію – олівці, що проростають, листівки з квітучого, власноруч зробленого, паперу тощо. Але йому хотілося робити щось більш серйозне і корисне. Так восени 2023 року з’явився бренд Paperiya. Він пропонує виробникам картки із переробленого паперу з насінням квітів, трав і навіть овочів, що можна посадити. Мета бренду – забрати якомога більше відходів із бізнесів.

Квітуча продукція від Paperiya | Фото: © з приватного архіву «Зараз до пакування товарів обов’язково додають якусь листівку, картку, сертифікат. Хочемо перевести бізнеси на те, щоб було менше сміття і більше вражень для клієнтів. Навіть якщо людина просто викине нашу картку, вона досить швидко розкладеться», – говорить Артем Силко.

Paperiya викуповує обрізки з навколишніх виробництв паперової продукції і переробляє їх – кожен новий лист відливається вручну. До нього можна додати один із 13-ти видів насіння або ж квіткову суміш. В асортименті є папір з насінням чорнобривців, ромашки, фіалок, портулаку, лаванди, руколи, помідорів, моркви і навіть баклажану. Технологічний процес ніяк не обмежує вибір насіння, та клієнтам насамперед пропонують те, що швидко і добре проростає.

Також Paperiya пропонує коробки, зроблені з картону з опалого листя. Картон Артем Силко купує в колег з екологічного бренду Releaf Paper – українського стартапу, що налагодив виробництво на заводі у Франції. «Будемо розширювати асортимент, тому що наша ціль – запропонувати бізнесу якомога більше рішень для заміни чогось шкідливого в їхньому пакуванні на щось щонайменше не шкідливе, а, бажано, й корисне», – говорить Артем Силко.

Замінити пластик на каву

Юрій Тустановський – кандидат економічних наук. Сфера його зацікавлень – циркулярна економіка. Дмитро Бідюк – кандидат технічних наук, інженер-дослідник. Він цікавиться виробництвом біопластиків. Знайомство Юрія і Дмитра призвело до створення бренду Rekava, що хоче замінити одноразовий посуд з пластику на одноразовий посуд з кавової гущі. «Є багато варіантів сировини для нешкідливого одноразового посуду, але кавова гуща – найбільш доступна. У світі є бренди, що використовують кавову гущу для виробництва речей багаторазового використання – оправ для окулярів, предметів інтер’єру, пелет для твердопаливних котлів. Ми ж зосереджені на заміні одноразового пластику», – розповідає Юрій Тустановський.

Кава в одноразовому стакані з кавової гущі від Rekava | Фото: © з приватного архіву Масове виробництво одноразового посуду і горщиків для розсади бренд Rekava планував запустити у 2023 році. Та поки на це не вистачило ресурсів. Аби виробництво було рентабельним, потрібно виготовляти кількасот тисяч тих же стаканів на місяць. Компанія закупила частину обладнання і проводить тестування нової продукції. На закупівлю ще частини обладнання – збирають гроші. Зараз Rekava продає ароматичні свічки у тарі з кавової гущі, присвячені різним містам України. Невелика партія таких свічок навіть поїхала на продаж у США.

«Вироби з кавової гущі розкладаються за кілька місяців. Пластик же знищує не просто якесь віртуальне довкілля, а наше і наших дітей здоров’я. Ми хочемо запропонувати альтернативу», – говорить Юрій Тустановський. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Rekava переїхала із Сум у Львів. Зараз Юрій Тустановський вчиться за програмою для стартаперів одного з університетів США. Після онлайн-навчання запланований візит в Америку, де у нього буде змога познайомитися з місцевими інвесторами та потенційними партнерами, щоб зробити виробництво одноразового посуду з кавової гущі масовим.

Зручно сидіти і допомагати довкіллю

У 2016 році на сміттєзвалищі поблизу Львова сталася пожежа і зсув сміття, загинули рятувальники. Полігон закрили, а в місті почалася «сміттєва криза», коли сміття не вивозили кілька місяців. Тоді активісти створили громадську організацію «Зелена коробка». Їхньою метою було звернути увагу людей на відходи і навчити їх сортуванню.

Згодом «Зелена коробка» відкрила у Львові сортувальню, куди люди приносили скло, папір, пластик, поламану побутову техніку тощо. Усе це активісти переробляли або своїми силами, або відправляли на підприємства, що займаються переробкою вторсировини. Те, що не могли переробити, зберігали до кращих часів.

Пуфи від Зеленої коробки | Фото: © з приватного архіву «В якийсь момент у нас накопичилося стільки пінопласту, що ми не знали, куди його подіти, адже пінопласт у нас не переробляють. Тоді ми вирішили дати йому друге життя», – розповідає співзасновник ГО «Зелена коробка» Святослав Стець. Пакувальний пінопласт з коробок від побутової техніки спочатку подрібнюють, потім очищають і додають в якості наповнювача у крісла-мішки, що шиє соціальне підприємство «Зеленої коробки». Очищенням сировини займаються партнери ГО, в яких є потрібне промислове обладнання. Соціальне підприємство пропонує чотири види пуфів, але може пошити й на індивідуальне замовлення, перешити і перенаповнити старий пуф. Цікаво, що використання такого пуфу допомагає зменшити обсяги пінопласту, адже коли людина сидить на кріслі, пінопласт спресовується. Раз на рік пуфи можна приносити на додаткове наповнення в «Зелену коробку». Усі гроші від продажу крісел-мішків активісти використовують на втілення інших своїх еко і просвітницьких проектів.

Апсайклінг війни

Війна Росії в Україні завдала величезної шкоди довкіллю. Це не лише про знищені ліси, заповідні території, замінування земель, забруднення повітря і води, а й про відходи війни – залишки знищеної техніки, гільзи, тубуси з-під зброї тощо.

Однак знайшлись ініціатори, які придумали, як дати раду принаймні з частиною цього воєнного сміття та ще й зібрати з його допомогою гроші для ЗСУ. Так, низка митців, волонтерів, благодійних фондів або й самих військових створює з гільз з-під снарядів речі, гроші з продажу яких ідуть на підтримку армії. Наприклад, власниця апсайклінг-бренду Пібан Катерина Уварова створює з гільз вази, чарки, підсвічники і брелки. А бренди Legit_gilz та AromaVibe роблять із них свічки.

***

Українці вкотре підтверджують репутацію креативної нації. Навіть під час війни вони знаходять можливість творити, заробляти і допомагати. І, водночас, популяризують сталі підходи, що стають все більш затребуваними як бізнесом, так і споживачами.

Квітень 2024