Гагаузія у складі Республіки Молдова  На лінії фронту в інформаційній війні

Республіка Молдова прагне приєднатися до ЄС. Однак прокремлівські політики в автономному територіальному утворенні Гагаузія намагаються зупинити євроінтеграцію країни за допомогою дезінформації, отримуючи підтримку безпосередньо з Москви. Деякі гагаузькі журналісти, незважаючи на залякування і ворожість, чинять опір.

Пополудні 18 травня, в суботу, у кількох містах Республіки Молдова панує святковий настрій. У Тараклії, Бєльцях, Орхеї та Комраті встановлено намети з написами «Росія», «Білорусь», «Казахстан», «Киргизстан» та «Вірменія». Переодягнені в національні костюми цих країн люди безкоштовно пригощають відвідувачів регіональними стравами. Представлені країни обрані не випадково, адже вони утворюють Євразійський економічний союз – єдиний ринок, зокрема і Митний союз. Для дітей тут є гірки, настільний футбол та аніматори в плюшевих костюмах, серед яких культові герої радянських мультфільмів крокодил Гена і Чебурашка. У лотерею можна виграти не лише дрібні призи, такі як солодощі та чайні сервізи, але навіть і смартфон.

Гостем свята у місті Тараклія став російський поп – співак Філіп Кіркоров, родом із Болгарії, дуже добре відомий у Росії та на пострадянському просторі. Щоправда тут він лише у вигляді відеопроєкції. Він вітає всіх учасників зі святом дружби народів і співає для них пісню румунською мовою. Однак апогей фестивалю – це інша відеопроєкція, а саме, мабуть, найвідомішого проросійського політика Молдови Ілана Шора. Він оголошує початок нової кампанії щойно заснованого ним «політичного блоку». Гасла недвозначні: «Стоп ЄС» та «Ні вступу до ЄС!». За словами Ілана Шора, членство в ЄС означатиме для Молдови – всупереч думці економічних експертів – високі ціни на газ та електроенергію і «страшенну бідність». Альтернатива, яку він у цей день пропонує населенню Молдови, демонструючи дружбу народів, багатьом видається привабливою. «Приєднавшись до Росії, ми створимо багату Молдову!» – проголошує обличчя політика на екрані.

Це звучить як мрія, цей «русскій мір» разом із економічним союзом, який приходить до Молдови в цей день. Що означає «русскій мір» насправді, там, де його імперіалістичні амбіції наштовхуються на опір, можна побачити на прикладі сусідньої України: повітряні тривоги й обстріли, тортури, викрадення, смерть. Але Шор, мабуть, живе в якомусь паралельному світі, бо з упевненістю проголошує: «ЄС означає війну, Росія означає захист!» Натовп у захваті. Ілан Шор вміє завойовувати людські серця, досконало володіючи принципом «хліба і видовищ».

Членство в ЄС до 2030 року – занадто амбітна мета?

У червні 2022 року Республіка Молдова, як і сусідня Україна, отримала статус кандидата на вступ до ЄС. На той момент небезпека того, що Росія може обрати наступною ціллю Молдову й окупувати її військовим шляхом, здавалася дуже реальною. Імовірність цього залишається й у майбутньому: якщо російські війська дійсно прорвуться через українську територію до сепаратистського Придністров'я, де, за оцінками, все ще перебувають 1700 російських військових, Молдова мало що зможе цьому протиставити. З одного боку, молдовська армія невелика і погано оснащена, а країна не є членом НАТО; з іншого боку, завдяки зусиллям Ілана Шора та інших прокремлівських політиків серед значної частини населення панують проросійські настрої. Експерти з питань безпеки говорять про гібридну війну, тобто війну з використанням інформаційних, а не військових засобів.

14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення про початок переговорів вступу Молдови до ЄС. Країна поставила собі за мету ввійти в Євросоюз до 2030 року – амбітний план. Крім проведення численних реформ, до того часу має бути знайдене рішення для де – факто незалежної, але за міжнародним правом молдовської території – проросійського Придністров'я – і решта країни також повинна буде підтримати цей план. Цей рік, ймовірно, стане вирішальним для майбутнього країни, оскільки на 20 жовтня заплановані президентські вибори і референдум щодо вступу до ЄС, а наступного року відбудуться парламентські вибори. Нещодавні опитування, проведені аналітичним центром WatchDog у квітні цього року, показують, що 56,5% респондентів хотіли б проголосувати за вступ до ЄС, що видається непереконливим результатом. Лише 25,2% респондентів заявили, що проголосували б проти, решта не визначилися або не планують брати участі у виборах. Відповідаючи на питання про те, чи можна розраховувати на впевнену підтримку громадянами вступу до ЄС, Валеріу Паша (Valeriu Pașa) з WatchDog сказав: «Не думаю, що результат є цілком однозначним, оскільки ведеться потужна кампанія проти вступу до ЄС, підтримувана Росією. Результат дуже залежить від того, наскільки Росії та її брехні вдасться вплинути на молдовських виборців за допомогою дезінформації».

Розіграти гагаузьку карту – легка гра для Москви?

Святкування «Фестивалю дружби народів» відбулися також у Комраті, столиці автономного територіального утворення Гагаузія на півдні Республіки Молдова, де населення особливо сильно проросійськи налаштоване. Крім того, що люди в Гагаузії спілкуються російською в повсякденному житті, тут популярні російськомовні канали новин, часто з проросійським порядком денним: деякі з них – це місцеві проросійські канали, наприклад, «суспільний» (як він сам себе називає) мовник Гагаузія Радіо Телевізіону (GRT). В Інтернеті доступний, наприклад, веб – сайт gagauznews.com, який пов'язують з проросійським гагаузьким політиком Віктором Петровим. Хоча сайт під назвою gagauznews.md був заборонений молдовською владою за розпалювання ворожнечі та пропаганду російської агресивної війни, він далі функціонує зі зміненим доменом, і його також можна знайти в соціальних мережах. Інша частина інформації надходить безпосередньо з Росії: багато людей і далі приймають російські канали через кабельне телебачення, хоча після масштабного вторгнення Росії в Україну молдовська держава їх фактично заборонила. До цього слід додати дедалі більшу роль в розповсюдженні інформації платформ TikTok, Telegram і соціальних мереж загалом, через які дезінформація також поширюється особливо легко й ефективно.

Журналісти борються з (про)російською дезінформацією

Хоча дезінформація і проросійські настрої, які, зазвичай, ідуть пліч – о – пліч, дуже популярні в Гагаузії, є й ті, хто дає їм відсіч. Єдині два незалежні новинні сайти в Гагаузії – російськомовні nokta.md та lauf.md – регулярно публікують статті, що викривають фейкові новини і проросійську пропаганду. Поряд із цими ЗМІ працюють також віддані своїй справі журналісти – фрілансери: Пьотр Ґарчу (Piotr Garciu) та Елена Челак (Elena Celak) із гагаузької столиці Комрат запустили у квітні свій російськомовний проєкт «Факты без фейков». Вони поставили собі за мету розвінчувати найпопулярніші проросійські наративи в Гагаузії у відеороликах, які публікують на різних платформах соціальних мереж. «Великою проблемою не лише в Молдові, але й у всьому світі став TikTok. Вам більше не потрібні експерти, адже TikTok пояснює все. Тут кожен виступає експертом з геополітики, – жартує Гарчу. – Тож нам спало на думку аналізувати фейки у відеоформаті, щоб достукатися до людей. Бо зараз, перед виборами і референдумом, таких фейків стає все більше і більше, особливо тут, в Гагаузії». Челак додає: «Молдовські політики зазвичай звертаються до людей румунською, державною мовою. Але тут, у Гагаузії, мало хто її розуміє. Тому ми створюємо наш контент російською, мовою, до якої люди звикли і якою ми найефективніше можемо донести до них правду».
  Часто трапляється дезінформаційний наратив про нібито неминуче возз'єднання з Румунією. За словами Ґарчу, потоки біженців, які буцім прибувають з країн ЄС до країн – кандидаток, також використовуються для нагнітання відповідних настроїв. Челак додає: «Гагаузькі політики кажуть, що Євросоюзу й Америці скоро настане кінець. Вони раз у раз повторюють, що Росія – єдиний порятунок, і що ми повинні шукати захисту в Росії». Ще одним популярним наративом є так звані «традиційні цінності» та їх нібито руйнування через вплив руху ЛГБТК. Ґарчу і Челак переконані у важливості того, що вони роблять: «Якщо 100 осіб подивляться наше відео і 30 з них зроблять з нього якийсь висновок, то це вже добре. Потрібно боротися за кожного. Також ми консультуємо людей, адже потрібно підвищувати медіаграмотність. Щоб люди розуміли: не все, що хтось розповідає в TikTok або YouTube, правда», – каже Ґарчу. Челак пояснює проросійські настрої багатьох гагаузів поєднанням ностальгії за Радянським Союзом і дезінформації, яку поширюють прокремлівські політики або безпосередньо Кремль і яка викликає у людей почуття страху і ненависті.

Фактчекінг у токсичному та мізогіністичному середовищі

У травні на виборах на найвищу політичну посаду в Гагаузії – башкана – перемогу здобула Євгенія Ґуцул (Evghenia Guțul) з проросійської, а нині офіційно забороненої партії «Шор». Раніше її ніхто не знав, вона не мала ораторських здібностей і слугувала маріонеткою Ілана Шора: люди в Гагаузії фактично голосували за нього, і на передвиборчих заходах Ґуцул він завжди був присутній через відеопроєкцію. Передвиборчі обіцянки включали дешевий газ з Росії та будівництво безкоштовного парку розваг GagauziyaLand. Ґуцул неодноразово поширювала неправдиву інформацію про те, що уряд у столиці Молдови Кишиневі блокує ці плани. Так 24 травня вона написала в Instagram: «Відкриття GagauziyaLand – це не просто наша передвиборча обіцянка. Це мрія кожної гагаузької сім'ї з дітьми. Сьогодні Санду і PAS [Партія дії і солідарності ліберальної, проєвропейської президентки Маї Санду – прим. ред.] намагаються вкрасти нашу спільну мрію, тому що кожен успішний проєкт в Гагаузії є ще одним доказом повної некомпетентності та професійної непридатності Санду та її команди». Однак, як показують розслідування nokta.md та інших ЗМІ, це просто брехня і ніхто не заважає реалізувати будівництво в межах правового поля.

Пьотр Ґарчу стверджує, що після приходу до влади Ґуцул ситуація для журналістів у Гагаузії погіршилася: «Зараз при владі перебувають радикально налаштовані люди. Багато з них не розуміють ролі преси, ображають журналістів і взагалі ведуть себе неприпустимо. Наприклад, одного разу на одному із заходів я хотів поставити запитання Євгенії Ґуцул. Мене побачив перший віце – башкан Гагаузії Ґріґорій Узун, покликав своїх людей, спортивних здоровил, і перегородив мені дорогу». Елена Челак розповідає, що Узун кілька разів запитував її саму та її колишню колегу, чому вони «втручаються в чоловічі розмови» і стверджував, що «жінки повинні знати своє місце». Узун відомий тим, що особисто ображав журналістів. Ґарчу також вважає, що суспільний мовник GRT при Ґуцул втратив незалежність: «Зараз там є навіть програми, які раніше виходили на телеканалах Шора і були заборонені, наприклад, програма De Facto. І люди, які самі ніколи не бували в Європі, просто вірять всьому, що їм кажуть». Челак пояснює: «Постійно повторюються одні й ті самі наративи. Наприклад: «ЄС нічого нам не дав, тільки Росія нас підтримує». Реальність, звісно, зовсім інша: більшість інвестицій уже давно надходить з ЄС, багато з них спрямовані на оновлення та розширення інфраструктури, тобто на проєкти, які безпосередньо покращують якість життя, але люди в Гагаузії часто не усвідомлюють цього. З одного боку, це пов'язано з поганою організацією комунікації з боку ЄС, з іншого боку – із надзвичайно потужним поширенням проросійської дезінформації.

Журналісти скептично ставляться до можливості інтеграції в ЄС до 2030 року. На думку Челак, основна проблема – що робити із сепаратистським регіоном Придністров'я. Ґарчу вважає, що Молдова надто поспішає з цими планами, адже серед населення існує розкол – наразі лише приблизно половина країни прагне вступу до ЄС. На його думку, Молдові пощастило, позаяк факт вторгнення Росії в Україну відіграв значну роль в отриманні Молдовою статусу кандидатки на вступ до ЄС. «Наше майбутнє визначатиметься в Україні, – каже Ґарчу, – найгірше, на мою думку, це те, що люди тут, в Гагаузії, справді чекають на Росію. Вони не знають, що означає «русскій мір» і як живуть ті, кого він нібито «звільнює». І тут є ще один цікавий момент. Проросійські люди думають: якщо ми не зблизимося з Росією ще більше, то тут буде війна. Люди з проєвропейськими поглядами кажуть: ми повинні вступити до ЄС і НАТО, щоби сюди не прийшли російські війська і не було війни. Отже, ми всі хочемо уникнути війни за будь – яку ціну, але у нас різні погляди на те, як цього досягти – і це небезпечно. До того ж, у суспільстві росте гнів. Ненависть підживлюється інтернетом і російською пропагандою. Думаю, якби ми тиждень подивилися шоу Володимира Соловйова [в якому він регулярно використовує конспірологічні наративи проти „колективного Заходу“ та України – прим. ред.] на російському державному телебаченні, ми самі почали би вірити в те, що Путін – молодець».
   

Приклад Гагаузії – як діє російський імперіалізм

Документ, злитий та оприлюднений міжнародним журналістським консорціумом 15 березня 2023 року, свідчить про те, що Кремль справді має плани спочатку дестабілізувати Республіку Молдова до 2030 року, використовуючи стратегії гібридної війни, а потім перетворити її на державу – сателіта Росії. Стратегію створено в Управлінні з питань відносин із сусідніми країнами Адміністрації президента Росії. У ній ідеться про те, як у молдовському суспільстві та політичних колах має формуватися «негативне ставлення до НАТО», а натомість зміцнюватись відносини з Росією через православну церкву та російську мову в Молдові. Довгостроковими цілями названі «створення стійких проросійських груп впливу в політичній та економічній еліті Молдови», інтеграція Молдови до Євразійського економічного союзу та Організації договору про колективну безпеку. Також ідеться про відкриття російського консульства в гагаузькій столиці Комраті до 2022 року, щоправда, цього дотепер не відбулося.

Цей проєкт дуже нагадує аналогічний документ від лютого 2023 року, в якому описані стратегії російського контролю над Білоруссю до 2023 року. У будь – якому випадку, російські плани щодо Молдови частково працюють: так, з осені 2022 року по червень 2023 року відбувалися регулярні мітинги, влаштовані нині забороненою прокремлівською партією «Шор» проти проєвропейського курсу уряду. При цьому організатори використовували невдоволення громадян зростанням цін на енергоносії та продукти харчування, спричинені російською агресією в сусідній країні, а не, як стверджувалося, проєвропейською політикою уряду та президентки Маї Санду.

За повідомленнями молдовського новинного порталу Newsmaker.md та численних інших ЗМІ, за участь у мітингах демонстрантам платили. Наразі такі протести більше не відбуваються, але є багато дезінформації та проросійських зібрань в інших формах – «Фестиваль дружби народів», який просуває Євразійський економічний союз, також потрапляє у цю категорію.

Стрес – тест для молдовської демократії

Хоча Гагаузія – це малонаселений регіон, де проживає лише 5 відсотків населення Молдови, Росія, як показують поточні події, використовує його для цілеспрямованої дестабілізації Молдови. У Гагаузії зараз можна спостерігати, як створюються проросійські групи впливу і формується негативне ставлення до ЄС – й одне, і інше цілком збігається з пунктами викритого стратегічного документа.

Відповідаючи на запитання, чи не переоцінюється вплив подій у Гагаузії на стабільність країни в цілому, Валеріу Паша з WatchDog каже: «Можливо, цей вплив і справді дещо переоцінюють, але й у Москві теж. Їм потрібна Гагаузія як своєрідний острів із сильним проросійським настроєм, бо попри те, що територія ця й невелика, але вона має автономний статус і власну адміністрацію. Росія може використати це, аби постійно спрямовувати туди енергію Кишинева, якої не вистачатиме в інших місцях». «Інша велика проблема полягає в тому, що, хоча Євросоюз і інвестує в Гагаузію та Молдову, він не доносить до населення належної прозорої інформації про свою діяльність», – каже Паша. Інформація про інвестиції ЄС не доходить до свідомості людей, а от російська дезінформація ще й як доходить.

Вплив Росії на Гагаузію є величезним викликом для молдовської демократії і наразі ставить під загрозу євроінтеграцію всієї країни. Для сталого вступу до ЄС потрібні ефективніші стратегії протидії проросійській дезінформації, а також краща і переконливіша комунікація з боку проєвропейських сил.

травень 2024