випадки минулого року у Словаччині презентують ледь помітний регрес на тлі явного, сенс опору та виснажливі ідеологічні баталії без чіткої розв'язки.
Скорочення бюджетного фінансування може призвести до затримки або зриву закупівель та інших проєктів для бібліотек. Суперечки щодо нової ставки Податку на додану вартість (ПДВ) на книжки засвідчили пасивність держави у підтримці книжкової культури. Спроба можновладців провести межу між «хорошими» та «нікчемними» книжками. У цих трьох минулорічних випадках є розчарування і занепокоєння. Як триптих, вони дуже чітко вказують на важливі зв'язки. Книжкова культура (і її занепад) сигналізує про загальний поступ або загрозу культурного розвитку суспільства. Однак є маленькі промені надії, адже варто чинити опір і публічно висловлювати свою думку.Бібліотека — не мавзолей
Випадок перший. Бібліотеки в маленьких селах мають особливу атмосферу. Деколи вони нагадують міні-музеї минулого, інколи — створюють затишний осередок життя громади. У маленькій сільській бібліотеці можна зв'язати шапку або просто випити кави з іншими матусями.Світ між полицями має свою магію: книги — це щось більше, ніж просто декорація. Не кожен і не завжди простягне руку до книжки, але навіть бажання це зробити має свою ціну. Гроші на закупівлю нових книг, які Фонд підтримки мистецтва (ФПМ) вже давно виділяє як на один із пріоритетних напрямків, є незамінною допомогою для сіл, що мають труднощі навіть з вуличним освітленням. Це допомагає полицям з книжковою пропозицією жити так, щоб вони не перетворилися на антикварні, або й гірше. Багатьом до вподоби антикварні крамниці, але бібліотека з запиленими працями Леніна та кількома книжками масліту з минулого тисячоліття не принесе користі ні для літературного середовища, ні для освіченості своїх користувачів.
Нові книги уособлюють життя. Урізання коштів життєво важливого ФПМ — це, серед іншого, тяжкий гріх проти культури читання, що існує в маленьких сільських бібліотеках. Без нових книжок вони завмирають і перестають приваблювати читачів. Деградують, перетворюючись на музеї минулих десятиліть. Через деякий час вони стають схожі на автобусні зупинки, — іржаві, затхлі, обклеєні порваними й уже недійсними розкладами руху. Від інтриг проти Фонду — на найвищих щаблях влади — до реальності бібліотечної культури виявляється напрочуд близько. Велика інституційна проблема з неочікуваною швидкістю «спускається» до людської повсякденної реальності.
Битва за ПДВ
Випадок другий. Політична боротьба навколо несподіваної пропозиції радикального підвищення ПДВ на книги була відносно короткою. Ця історія закінчилася хепіендом, податок на книжки навіть знизився. Однак залишився посмак фальшивості політиків і їхньої спроби створити враження, що книга — це привілей багатих.Усі пізніші пояснення не звучали переконливо. Розкритиковані міністри раптом відчули себе ображеними звинуваченнями в культурному варварстві. Економічна підтримка культури може бути болісною. Ті, хто встановлює кількісні показники (зокрема, наприклад, ПДВ), повинні розуміти, що зміна пріоритетів є проблемою. Підтримка основних продуктів харчування та «втоплення» книжок виглядає логічно і привабливо для людей лише на певний час. Але занепад культури згодом може стати настільки серйозним, що його вже не вдасться приховати.
Економіка книговидання складна. Вона містить елементи звичайного бізнесу, ідеалізму та авантюризму. Поміркованість в очікуванні того, що держава отримає від продажу однієї книжки, важлива принаймні на рівні символічних сигналів. Це доказ готовності держави йти на компроміс, коли справа стосується ужинку плодів інтелектуальної праці. Залишаймося оптимістами. Боротьба за ПДВ довела сенс рішучості, без якої культура — книжкова й будь-яка інша — не може існувати.
Важливість самозахисту
Випадок третій. Депутат парламенту обурений книгою, виданою за підтримки Фонду. Книга містить вульгаризми. Вражає те, що за підтримкою у її виданні звернулося видавництво, пов'язане з цим депутатом.За депутатським обуренням проглядається чітка інтенція: є хороша і погана література, наша й чужа. І я-ми вирішуємо, яка заслуговує на похвалу (і гроші), а яку ми хоча б уявно кинемо у вогонь. Незалежно від жанрів і мовних засобів, літературних форм і нетрадиційних художніх практик. Ці упередження періодично повторюються. Виявити проблемну книжку — це найпростіше, бо якийсь привід завжди знайдеться.
Непомітний регрес на тлі помітного, сенс опору і виснажливі ідеологічні баталії без чіткої розв’язки. Це суть трьох випадків зі словацької книжкової культури на етапі політично захищеної жорстокості.
Самозахисна сила культури (навіть книжкової) є важливою. Вона передбачає життєздатність та відвагу. А також досвід, оскільки захисники вільного світу фантазії та сюжетів вже вели схожі битви раніше, тож є підготовленими і вмілими.
Цікаво з книжками. Багато людей вдають, що книжки їм не потрібні, однак все, що пов'язано з ними, є функціональним індикатором вільної творчості й культурного життя.
Цю статтю опублікували в рамках проекту PERSPECTIVES – нового лейблу для незалежної, конструктивної та мультиперспективної журналістики. JÁDU реалізовує цей проект, який співфінансується ЄС, разом з шістьма іншими редакційними командами з Центрально-Східної Європи під керівництвом Goethe-Institut. >>> Дізнайтеся більше про PERSPECTIVES
грудень 2024