18 жовтня 2021 у вечір перед відкриттям Франкфуртського книжкового ярмарку відбулось вручення Німецької книжкової премії, найважливішої нагороди у сфері німецької літератури. Премія дотується сумою у 25.000 євро. Цьогорічною переможницею стала потсдамська авторка Антьє Равік Штрубель з романом «Блакитна жінка».
Семеро членів журі переглянуло 230 текстів, 20 авторів та авторок яких потрапили до лонг-листу, з яких шестеро обрали до шорт-листу. Серед фіналістів були Норберт Гстрейн (Norbert Gstrein), Моніка Гельфер (Monika Helfer), Крістіан Крахт (Christian Kracht), Томас Кунст (Thomas Kunst), Антьє Равік Штрубель (Antje Rávik Strubel) та Міту Санья (Mithu Sanyal). Серед обговорюваних новинок не потрапили до шорт-листу Гайнц Штрунк (всіма знаний автор бестселера «Золота рукавичка») та Саша Маріанна Зальцманн з її романом «У людині все повинно бути прекрасно».
Кнут Кордсен, спікер журі, таким чином описує вибір шести романів-фіналістів: «Ці романи рефлектують над власним письмом, вивчають його можливості та межі. Це - мистецько неперевершені тексти, які попри всі їхні розбіжності у стилі написання в одному єдині: кожен з них у своїй мірі ідеальний і кожен з них переконав у цьому членів журі.»
Для тих, хто цікавиться романами шорт-листу, але не володіють німецькою, є гарна новина. Окремі уривки романів є в англійському перекладі на сайті www.new-books-in-german.com. Для знавців німецької мови і любителів літературних подкастів (про це, до речі, є окрема стаття на сайті Lektüra) є підбірка випусків про лонг-лист книжкової премії від detektor.fm та Papierstau Podcast.
А щоб не розгубитись у серед десятка імен та назв, ось невеликий огляд романів, що потрапили до цьогорічного шорт-листа. Будемо сподіватись, що деякі з них, з часом опиняться на полицях українських книгарень.
У романі йдеться про молоду жінку з Чехії, Адіну, яка з дитинства мріє про далекі краї. Під час проходження практики в Німеччині вона стає жертвою зґвалтування. Оскільки ніхто не завдає серйозної уваги даній ситуації, Адіна змушена тікати від цього травматичного досвіду і таким чином опиняється в Гельсінкі. Повільними темпами вона знову починає виходити в люди. В готелі вона знайомиться з депутатом Європарламенту, який в неї закохується. І поки він бореться за права людини, вона шукає виходу із внутрішнього заслання, в чому їй допомагає містична фігура блакитної жінки.
Якоб – відомий актор і, здавалось би, має все, про що людина може мріяти. До його 60-річчя планується публікація його біографії. Проте Якоба, щось мучить в цій ситуації. Коли його донька питає «Що було найстрашнішим, що він зробив в житті?», Якоба накривають страшні спогади про зйомки на мексикансько-американському кордоні, де він двічі опинився у центрі жахливих подій. Неприємні запитання доньки та бажання біографа розповісти життєву історію Якоба на його лад, викликають в головного героя бажання саботажу. Йому стає зрозуміло, що його обтяжує не старіння, а тягар спогадів про те, ким він насправді був.
У романі «Татусь» авторка подається на пошуки історії її власного батька. Як позашлюбна дитина він виріс у досить бідних умовах. Після війни він знайомиться зі своєю дружиною та живе заради неї і літератури. В побуті Якоб радше спокійний і не дуже любить розмовляти. Після смерті дружини він стає ще більш закритим і мовчазним, а згодом просто зникає на певний час. Ця поведінка, звісно ж, відбивається на дітях. Цим романом авторка старається глибше заглянути у спогади про свого батька, щоб нарешті осягнути його загадку.
25 років тому безіменний герой роману «Фазерланд» Крістіана Крахта відправився у подорож через Німеччину до Цюріху. У ньому йшлось про вечірки, молодість та політику. Сьогодні роман є каноном німецької поп-літератури 90-х. У «Євротреш» подорож змінює напрямок, герой продовжує свою мандрівку, лиш цього разу не німецькими землями, а містами Швейцарії. В центрі подій - його подорож з алкозалежною, на деменцію хворою матір‘ю. Такий собі типовий роман про матір і сина, де все в результаті зводиться до надмірного вживання таблеток та алкоголю, зміни штучного заднього проходу, розкидання безмежних сум грошей на вітер та рефлексій автора про своє ставлення до власного походження.
Бенгт Клаазен збирає усі свої речі в багажник авто і тікає від життєвої кризи в провінційне містечко Зандшов. Мешканці цього міста живуть за власними правилами і досить божевільними ритуалами. Посеред цього, здавалось би забитого містечка, жителі віднайшли свій власний Занзібар (у місцевому ставку) і перебудували життя у провінції у райський куточок.
Навколо складні часи і багато скандалів. Як от, наприклад, із професоркою Зарасваті, яка викладає постколоніальні студії в Дюссельдорфському університеті. Ще донедавна всіма обожнювана професорка-ідол індійського походження раптом втрачає свій авторитет серед молодих студентів, після того як в інтернеті з‘явилась інформація про її фейкову ідентичність. Виявляється професорка європеоїдної раси. Все перевертається з голови до ніг, студенти бойкотують її семінари і організовують демонстрації з метою звільнення професорки. У цей час молода студентка-блогерка Ніведіта поселяється у кімнату на квартирі професорки і намагається у контексті цих подій знайти своє місце як жінки змішаної раси (як і у випадку професорки) в сучасному німецькому суспільстві. Марія Свідрик
