Війна та фантастика
Проєкт «Фантастичні talk(s)» приймає виклик

Фантастичні Talks (c) Фантастичні Talks

Війна неуникненно впливає на абсолютно всі сфери життя в країні — і на творчу діяльність, і на видавничу сферу, і на розважальний контент на ютубі. Змінюються акценти, теми, конотації, сенс, мета. І в умовах життя «без завтра» нам так само довелося перебудувати себе і наш проєкт.

Ми

Ми — об’єднання п’ятьох українських письменниць, які говорять про фантастику за келихом вина. Ми — це «Фантастичні talk(s)»: Дарія Піскозуб, Світлана Тараторіна, Ірина Грабовська, Наталія Довгопол і Наталія Матолінець. За рік існування каналу стало відчутно, наскільки письменникам і читачам фантастики важливо, ба навіть необхідно говорити і слухати про цей жанр. Тож наш проєкт, що починався як дружня розмова про книги Лі Бардуґо, вже на 2022 рік мав величезні плани із «завоювання світу»: розписані наперед теми, ефіри, гості, книжки. У 2022 році мало вийти друком 7 сольних романів від учасниць проєкту і спільна збірка оповідань. Крім того, планувалися прем’єри в інших українських фантастів. 2022 рік повинен був стати великим роком для фантастики в Україні.

Війна

Повномасштабне російське вторгнення зустріло нас у різних містах і країнах, але водночас досвід цей був спільний — попереднє життя і робота були фактично перекреслені.
 
icon quote

Я ніколи не забуду ніч 24 лютого. Я редагувала свій другий роман «Дім солі». До останнього не вірила у війну. А потім о 4.55 в Києві пролунали перші вибухи. Ці звуки тепер назавжди зі мною. За кілька годин ми з дитиною сіли в машину, щоб на довгі місяці вирушити в евакуацію.

Світлана Тараторіна
 
icon quote

Ми часто чуємо про тяглість української літературної традиції, але до цього проєкту я не замислювалася, наскільки на нас як сучасних авторів впливає те, що писали українські фантасти попередніх поколінь. Цей проєкт подарував мені чимало цікавих інсайтів і дав відчуття, що ми творимо фантастику, яка має за собою багатолітню історію. Лекції виявили тенденції і тренди, що справили вплив зокрема й на мою творчість, і це подарувало нову впевненість і нове усвідомлення, що українська жанрова проза — великий, хоч і мало досліджений пласт культури, який потребує уваги науковців і митців.

Ірина Грабовська

 
«Фантастичні talk(s)» запросили дослідників жанру прочитати лекції за тими чи іншими періодами. Ростислав Семків розповів про фантастику від давніх давен до ХХ століття, Ярина Цимбал — про наші «фантастичні двадцяті», Олеся Стужук і Юрій Ковалів — про фантастів-діаспорян і радянську фантастику, Михайло Назаренко — про переламну епоху дев’яностих-нульових, а завершили проєкт Альона і Олег Сіліни розповіддю про сьогодення. За ці ефіри ми зібрали 13665 грн на різні волонтерські запити — для підрозділу Влада Сорда, співзасновника видавництва фантастики «Дому химер», для ГО «Валькірія», для підрозділу колишнього головного редактора журналу «Український тиждень» Дмитра Крапивенка, а також для ініціативи, що плете з паракорду «браслети виживання» для ЗСУ.
 

Новинки

У лютому-березні Харків, найбільший видавничий центр України, зазнав (і досі зазнає) нещадних російських бомбардувань. Більшість видавців, з якими ми співпрацювали — саме з Харкова, тож вони були змушені перевозити співробітників і склади у безпечніші місця. Але поступово видавниче життя почало відновлюватися. Зокрема у харківському «Віваті» продовжилася робота над нашими фантастичними новинками. Нещодавно в друк вирушило магічне фентезі «Всі мої Ключі і Ґайя» Наталії Матолінець, майже завершено роботу над історичним пригодницьким фентезі «Знайти країну амазонок» Наталії Довгопол. Дарія Піскозуб здала редактору рукопис «Гемми» — другої частини постапокаліптичного технофентезійного циклу «Машина». Ще один «постапок» на основі історії та міфології Криму — «Дім солі» Світлани Тараторіної — теж активно готується до друку. А середньовічне фентезі меча і магії «Зірки й кістки» від Ірини Грабовської чекає на остаточні штрихи, аби вирушити у друк. Також очікує на обкладинку наша спільна фантастична збірка «Хроніки незвіданих земель» від ще одного харківського видавництва — «Жорж».
 
icon quote

Коли восени і взимку я працювала над повістю «Спілка порятунку кахлів і людей» для «Жоржа», то читала дуже багато матеріалів про період Другої світової у Львові. Це була складна робота з постійним питанням у голові: «Як такі страшні речі могли відбуватися?». Після 24 лютого цей текст став набагато болючішим та ближчим для мене, бо нині я проживаю те, що проживали й мої герої. І знаходжу в них натхнення. Щодо підготовки до друку «Всі мої Ключі і Ґайя», то я, правду кажучи, навіть не очікувала побачити її у паперовому форматі так швидко. Тому ентузіазм видавництва щодо друку новинок — це дуже сильна мотивація продовжувати роботу. Так само помітний і читацький інтерес: попри все, українські книголюби прагнуть нових історій. Думаю, що це зацікавлення лише зростатиме, адже для багатьох українська література і зокрема фантастика — нещодавнє відкриття.

Наталія Матолінець

За кілька днів Ребекка Кван, авторка історичного фентезі «Макова війна» і «Республіка Дракона», також повідомила видавництву «Жорж», що тішиться нагоді допомогти Україні.
 

Потім автори космоопери «Експансія», які пишуть під псевдонімом Джеймс С.А. Корі, відгукнулися на запит НК «Богдан».
 
До зіркових гостей також доєднався Пітер Воттс, автор наукової фантастики («Сліпобачення», «Ехопраксія»), що виходить у «Видавництві Жупанського». Ми зрозуміли, що іноземним авторам дуже важливо бачити і чути українців, а також сприяти збору коштів на потреби бойових медиків. Зокрема Пітер Воттс зазначив: «Я шукаю можливості допомогти вашій армії, бо вам потрібна зброя, а не пластирі».
 

 
Таким чином, за чотири ефіри ми назбирали понад 48000 грн на потреби «Госпітальєрів», а українці мали змогу ставити запитання зіркам світової фантастики і спілкуватися з ними у прямому ефірі.

Майбутнє

Очевидно, що Україна переможе. Очевидно, що переможе і український книжковий ринок. Великим кроком у його підтримці стали законопроєкт про відшкодування орендної плати книгарням, що продають українську книгу, а також державні сертифікати на книжки для дітей. Контент нашого каналу, як і наші історії, змінилися, але разом з тим війна показала, що Україна потрібна світові, і це дало поштовх до виходу на нові горизонти, тож рано чи пізно темні дні лишаться у минулому, а українська культура розвиватиметься, вбираючи в себе й обробляючи досвід травми і щоденного героїзму — військових, лікарів, письменників, видавців, читачів.
 



Ірина Грабовська Foto: Ірина Грабовська ©