Підліткова редакція
«Ауергаус» і «Руки розбійника»: щирі історії для підлітків
В Україні підліткових книг видають щороку дедалі більше, але далеко не всі вони хороші, часто моралізують, повчають, містять кліше або дискримінують. Тому знайти якісну підліткову книгу — завжди велика радість. «Ауергаус» і «Руки розбійника» — книги німецьких авторів Бова Б’єрґа та Фінна-Олє Гайнріха, які цілком заслуговують на звання хороших підліткових книг.
«Ауергаус» вийшов друком у Німеччині ще 2015 року, але перекладений і виданий в Україні лише у 2018 видавництвом «Видавництво» в межах проєкту підтримки видання підліткових антиутопій «На дотик» від Goethe-Institut. Інші книги Бова Б’єрґа не перекладені українською, та й розраховані на дорослу аудиторію.
«Ауергаус» хочеться перечитувати знову й знову. Та перш ніж читати, її можна просто тримати в руках нескінченно довго. Золотиста обкладинка в зручному форматі неймовірно тішить — можна спокійно читати де завгодно. Ілюстрації Наталки Сойко показують найменші дрібниці побуту — від ліхтарика до слідів на снігу, — але ховають персонажів, і вони живуть лише в нашій уяві, не обмежуючись тим, як їх бачить ілюстраторка. Видавництво подбало й про якість паперу, що робить процес читання ще приємнішим.
Стиль Бова Б’єрґа втягує в історію з першого речення. Проста, лаконічна, не перевантажена, але при цьому особлива у кожного персонажа, мова щиро та без пафосу розкриває серйозні теми. Дрібні деталі показують атмосферу Німеччини кінця минулого століття та додають виразності. Завдяки їм книга стає правдоподібною, а героям хочеться вірити. Історія починається не з початку й не з кінця, а так, як починаються всі історії, розказані друзями для друзів — десь із середини. Але цей перший розділ одразу розкриває персонажів. Вони всі різні, не клішовані, ми бачимо їх із різних сторін та в різних ситуаціях. Шість підлітків, що втомилися від буденності, живуть власною маленькою комуною. Заради того, щоб підтримати Фрідера, який втомився жити взагалі. У кожного з них є своя історія, яку вони поступово розказують, особливості, що впливають на їхню поведінку і сюжет та створюють цілісну картину. Наприклад, головного персонажа, Гьопнера, бісить вітчим і це стає однією з причин, чому він переїжджає з дому. Віра, його дівчина, краде все, що погано лежить, і це має наслідки для всіх.
Віра посвітила вниз. На сходах лежав Фрідер.
Я:
— Він плаче?
Віра:
— Він сміється.
Фрідер лежав на спині головою вгору. Він мружив очі під шапкою з помпоном і хихотів:
— Я зробив це! Я зробив це!
Я спустився, переступивши через нього. З підошов його чобіт натрусилося снігу. Внизу лежала сокира.
«Ауергаус» розповідає про інший час в іншій країні, але проблеми й теми роману надзвичайно актуальні для сучасних українських підлітків. Вибір шляху після закінчення школи, дружба, руйнування близьких стосунків, прихід нової, чужої людини в родину та багато інших гострих питань турбують оповідача. Одна з основних — тема суїциду, але про неї говориться без награного драматизму, спокійно, буденно, як і про будь-яку іншу. Оповідач тут не Фрідер, а його найкращий друг Гьопнер. Завдяки такому ракурсу ми не знаємо, що коїться в думках Фрідера і чому він здійснив спробу самогубства, а бачимо лише, як його стан проявляється назовні. Автор не каже про все напряму, лише дає підказки, а далі читач має здогадуватися сам.
Подібний спосіб оповіді обирає й Фінн-Олє Гайнріх у романі «Руки розбійника». Історію дружби головних персонажів Яніка (хлопця із порядної німецької родини) і Самюеля (напівтурка, який живе лише з матір’ю із алкогольною залежністю) розповідає перший. Завдяки такому оповідачу вийшла не пафосна історія про юнака з бідної родини, який шукає свого батька, а розповідь про те, як його сприймає близький друг. Янік бере участь в усіх конфліктах і посилює суб’єктивність в історії. Замість того, щоб співчувати Самюелю, ми дивимося на нього досить скептично, і помічаємо більше, ніж якби він сам розказував про себе.
Самюель заявляє, що хотів би в нашому Стамбулі цього року виростити фіґи. Я сміюся, бо він намагається це зробити вже протягом трьох років. Маленькі, дорогі деревця, геть усі зсихаються або замерзають.
– Siktir lan!* – каже Самюель. – Я читав про новий спосіб вирощування, що можливий при мінус двадцяти градусах.
– Чудово! – відповідаю та запалюю цигарку.
Він кидає на мене сердитий погляд, бо вважає тему серйозною, адже йдеться про важливе для нього – батьківщину й національну ідентичність. Тому тут немає місця жартам.
* Пішов ти! (тур.)
Фінн-Олє Гайнріх, як і Бов Б’єрґ, пише переважно не для підлітків. Українською можна почитати його трилогію для дітей «Дивовижні пригоди Мауліни Шмітт», а за книгу «Гноме Фрерку» (Frerk, du Zwerg!) він навіть отримав Німецьку премію за дитячу й підліткову літературу (Deutscher Jugendliteraturpreis) 2012 року. В Україні «Руки розбійника» видало «Видавництво Старого Лева».
Вже з першої сторінки книги зрозуміло, що вона про стосунки. Між дітьми й батьками, між друзями, між закоханими. Структура книги з трьома паралельними сюжетними лініями дає поглянути на історію під різними кутами. Перша сюжетна лінія показує початок дружби Яніка і Самюеля, розкриває стосунки між ними та їхніми родинами, допомагає зрозуміти мотивацію та як вони вирішили поїхати у Стамбул. Друга сюжетна лінія — про життя під час подорожі, де Самюель сподівається знайти свого батька. Ми спостерігаємо за тим, що персонажі відчувають, як змінюються вони та їхні взаємини. Також перед кожним розділом нас пускають за куліси того, що буде відбуватися після останньої сторінки. Це ще більше зближує, бо нам ніби показують те, що відбувається після закінчення вистави. Крихкість взаємин та близькість персонажів і читача відчувається тут не гірше, ніж в «Ауергаусі».
Обидва романи відверто розказують про підліткове життя з усіма його тонкощами та деталями. Вони дають читачам можливість подивитися на самих себе під новими кутами, відчути в собі частинку кожного з персонажів та просто насолодитися цікавими історіями. Їх справді можна назвати якісною літературою про і для підлітків.
Бов Б’єрґ, Ауергаус / перекл. з німецької Анна Савченко. — Київ: Видавництво, 2018. — 282 с.
Фінн-Олє Гайнріх, Руки Розбійника / перекл. з німецької Загладько Ірина. — Київ: Видавництво Старого Лева, 2018. — 240 с.
