5 порад для успішного сторітелінгу

Storytelling 3 Foto: unsplash

Понад 10 років я пишу тексти для різних медіа. Звісно, немає кращої поради для тих, хто вчиться писати, аніж просто багато писати. Проте є ті “гачки” і підказки, які допомагають мені писати вже багато років і я ними з радістю поділюся.

Аби гарно писати, треба багато читати

І тут мова не тільки про художню літературу, а й про різні медіаплатформи. Зауважуйте, як пишуть інші, які формати використовують, які інструменти додають.
До прикладу у жовтні 2019 року The Guardian повідомили, що змінюють стратегі використання фотографій до текстів про клімат. Редакторка зображень Guardian Фіона Шилдс пояснює, чому у своїх статтях про зміну клімат вони будуть використовувати більше фотографії людей і менше білих ведмедів. Дослідження, проведене командою Climate Visuals, показало, що люди реагують на фотографії людей та історії. Зображення, які показують емоції і зображення реальних ситуацій, роблять історію актуальною.


​Одна із найпопулярніших форм сторітелінгу складається із трьох компонентів: герой+проблема+нестандартне рішення

Власне, дуже важливо, щоб у тексті було кілька людей, через яких ви розкриєте проблему (тему), дозволите пережити усі щаблі виклику і разом розв’язати його. Герої - це навігатори вашої теми, які водять читача лабіринтами теми.

Підбирайте слова

Як колись писав Остап Вишня: “Коли входиш у літературу- чисть черевики!”. Додам, що коли в журналістику, то теж :) Гарна небанальна мова приваблює читача не менше, аніж влучний сюжет.


Надихніться Новою журналістикою

Нова журналістика (The New Journalism) з’явилася в 60-х роках минулого століття. В час, коли в усіх сферах життя американського суспільства відбувалися зміни: сексуальна революція, хіппі, розквіт рок-музики... Журналісти відчули, що наявних форматів замало і пора експериментувати. В журналах і газетах США почали з’являтися неформальні матеріали на межі журналістики й модерної літератури. Одним із засновників жанру є Томас Вулф, один із найуспішніших журналістів ХХ століття. Він закликав використовувати у своїх текстах кінематографізм (будувати картинку за картинкою), діалогізм, провокації, гру з пунктуацією, креатив та вихід за звичні рамки. Уявили? Якщо ні, дуже раджу почитати його антологію Нової журналістики.

Пишіть для органів чуттів.

 Тільки емоційні історії працюють, сухі та схематичні описи ситуації “не чіпляють”. Розкажіть, яка температура у кімнаті, як пахне, чому люди завели кота чи слимака, чому в кутку робочого кабінету стоять гумові чоботи… Гарні приклади пояснювальної журналістики і репортажів можна знайти на сторінках “Країни”, The Village,The Babel, Meduza, Platfor.ma, “Куншт”.  

Marjana Verbovska Foto: Marjana Verbovska Авторка:
Мар’яна Вербовська
Тренерка маркетингу НДО, мультимедійного сторітелінгу зі Львова (Україна) Мар’яна Вербовська одна з небагатьох журналісток в Україні, які пишуть про екологію. Вона вивчала журналістику і має багаторічний журналістський досвід в традиційних та онлайн-ЗМІ.