Бібліотеки стають зеленими
Пам'ятка будівельника екологічної бібліотеки

Пам'ятка будівельника екологічної бібліотеки Foto: unsplash

В актуальному загальному плані дій на майбутнє ООН під назвою Порядок денний 2030 [1] екологічність – це один аспект із багатьох, але чи не найбільш вирішальний у часи кліматичних змін. Сьогодні освічений громадянин та екологічно свідома споживачка багато що роблять на своєму рівні – від сортування сміття до планового скорочення власного балансу CO2, але що ми можемо зробити на своєму робочому місці та що може зробити бібліотека як інституція, щоби зробити адекватний внесок в екологічну перебудову нашого суспільства? Екологічна сталість надто довго вважалася задачею зі сфери енергоефективного бібліотечного будівництва, кондиціонування або енергозберігального освітлення – всі ті питання, на які співробітники бібліотек та часто навіть і їх керівництво мінімально можуть впливати.

Ідея створити перелік «зелених» факторів бібліотеки з'явилася в ході підготовки першої публікації IFLA, присвяченої екологічній сталості. Так виникла двомовна пам'ятка «Сталість у будівництві, облаштуванні та роботі»[2] німецькою та англійською мовами. Цікаво, що перші запити щодо тренінгів для бібліотекарів надійшли не з Німеччини, а Китаю, де Goethe-Institut на прохання китайських бібліотек організував заходи з тематики «зеленої бібліотеки» і переклав пам'ятку китайською мовою. Сьогодні пам'ятка на десять друкованих сторінок перекладена вже 23 мовами (їх усі можна вільно завантажити)[3], на основі якої, серед інших, проходили заходи в Італії, Бразилії, Тайвані, Індонезії та Філіппінах. У багатьох частинах світу Німеччина вважається зразковою країною в плані екологічної сталості: бібліотеки (все ж скоріше незаслужено) асоціюються із цим позитивним іміджем, заснованим на значній увазі Німеччини до екологічної сталості в галузі будівництва.

Використання пам'ятки – це не тест, за допомогою якого можна визначити екологічну сталість бібліотеки, шкали оцінювання як такої немає. Радше йдеться про практичний інструментарій, який допоможе звернути увагу на численні аспекти, як і де екологічна сталість може набувати особливого значення. Все починається з планування і будівництва, продовжується в облаштуванні, управлінні й аж до читацьких сервісів – мова йде про те, як організувати екологічно сталу роботу бібліотеки. Пам'ятка складається з дванадцяти основних розділів: проектування, тендер, ділянка, процес будівництва, будівля, інтер'єр, інформаційні та комунікаційні технології, користування, управління бібліотекою, стратегія, маркетинг і сертифікація. При цьому починається пам'ятка відповідно до хронології з будівельного плану, аде деякі аспекти можна використати і при пере- чи розбудові, новому облаштуванні. Також можна підійти прагматично і користатися лише окремими розділами, це не програма ідеального типу зеленої бібліотеки, а радше список усіх можливих опцій: у цілому він налічує 173 тематичні підпункти, ось короткий огляд:

Проектування, фінансування

Вже на самому початку можна ставити визначати цілі сталого розвитку, орієнтовані на поняття «зеленої будівлі»: економічність, еко-дружність, ресурсозбереження при високому рівні зручності для користувачів. Релевантними є попередні міркування про екологічний баланс між інституцією і темами, як-от вартість життєвого циклу, та підготовка інформаційного листка сталості. Схвальним є також посилання на екологічні цілі організації-замовника будівництва.

Тендер

Формулювання конкретних критеріїв сталості, дефініції екологічного сліду бібліотеки може бути частиною цілісного опису аспектів сталості в тендерному оголошенні. Аж до опису нової книжкової полиці – в тендерній заявці на будівництво все має бути якомога більш детально розписано!

Ділянка, розташування

Сполучення з громадським транспортом та екологічним індивідуальним (велосипеди), але доступність, а також облаштування двору, територій навколо, а ще витрати на догляд і прибирання – всі ці питання безпосередньо пов'язані зі сталістю.

Процес будівництва

Власне для самого процесу зведення будівлі або пере- чи розбудови діють критерії сталості: процедура і пристрої, шумове та екологічне навантаження територій навколо, облаштування під'їзду, а також матеріали (походження, якість) та їх відвантаження.

Будівля: структура

Компактність та ефективне використання площ, економія простору при максимальному його використанні, мінімізація енерговитрат через зонування при детальному розгляді можуть стати специфічно бібліотечними критеріями. Наприклад, велике ресурсоекономне компактне архівування друкованих фондів. Використання горищної площі (прохідність, озеленення, сонячна енергія) – визначальні для структури будівлі.

Будівля: фасад

Енергетичні критерії та питання захисту від сонця та звукоізоляції під час будівництва сьогодні дуже поширені, більш незвичними є стале використання фасаду (наприклад, озеленення, енерговиробництво) та ретельний підхід до сталого встановлення вікон.

Будівля: будівельні матеріали

Дружність до здоров'я, екологічна якість, довголіття, добре збереження, придатність до переробки та очистки належать до критеріїв екологічної оцінки. Рішення щодо них, як і щодо кліматизації та освітлення, має довготривалі наслідки не лише для довкілля, але й для життя бібліотеки.

Будівля: кліматизація

Диференційована концепція кліматизації залежно від функцій бібліотеки слугує уникненню повної кліматизації. У створенні екологічно сталої кліматизації важливу роль відіграють багато окремих аспектів, які допоможуть уникнути синдрому хворої будівлі (англ. sick building syndrome). Багатьом бібліотекам знайомі скарги щодо браку повітря.

Будівля: енергія

Тема енергоефективності дуже різнопланова й має дивні аспекти: наприклад, якщо ми бачимо, скільки енергії витрачається, це вже веде до її економії!

Будівля: світло

Використання денного світла – це не лише екологічний, але й ергономічний пріоритет! Мета – впустити в бібліотеку денне світло без негативних чи контрапродуктивних проявів, як то засліплення чи зайвий шум. Економне та розумне використання електроенергії в бібліотеці релевантне, серед іншого, для таких аспектів: ефективне освітлення, функціональне точкове освітлення, електронне вимкнення ламп на робочому місці, каскадне ввімкнення, затемнення, вибір засобів освітлення.

Інтер'єр

У контексті бібліотеки йдеться, наприклад, про екологічну оцінку походження, умови виробництва, міцність, очищуваність, можливість вторинної переробки матеріалів для підлоги, екологічний баланс меблів, екологічні аспекти життєвого циклу всіх елементів оформлення.

Зелені інформаційні та комунікаційні технології

Релевантне не лише споживання електроенергії нашими бібліотечними комп'ютерами, але й виготовлення та вторинна переробка інформаційного обладнання, а також незначні практичні деталі, як-от вимикачі на подовжувачах, обмеження режиму очікування й такі самозрозумілі речі, як скорочення використання паперу.

Читацькі сервіси

Тут є широкий спектр можливостей: уникнення пластикових мішечків, відмова від упаковок та пластику в бібліотечному кафе, екологічність репродукційних послуг, абонемент особливих некнижкових матеріалів (класичний приклад: перфоратор!).

Управління бібліотекою: фасиліті-менеджмент

Мінімізація відходів, сортування та переробка сміття, а також всі аспекти «зеленого прибирання» – важливі аспекти роботи бібліотеки з клінінговою фірмою.

Управління бібліотекою: зелений офіс

Сенсибілізація команди бібліотеки – вирішальна передумова. Тут бібліотека має стільки ж варіантів дій, скільки є в будь-якого іншого менеджменту, що працює в офісі. Наприклад, бібліотеки можуть перевіряти постачальників книг за критеріями сталості й відповідно їх обирати.

Управління бібліотекою: екоменеджмент

Сенсибілізація та активування співробітників та співробітниць до всеохопного, сертифікованого екоменеджменту[4] за стандартом ISO 14000 ff – це досить складна справа, але критерії цікаві й без сертифікації.

Стратегічні цілі

Цілі екологічної сталості можуть і мають бути закріплені в бібліотечній стратегії, стратегічні партнерства вітаються.

Маркетинг

Гасло «Зелений імідж – добрий імідж для бібліотеки» вказує на мету: бібліотека отримує прихильність стейкхолдерів за рахунок своєї стратегії сталості, а для самої бібліотеки важливо інтегрувати її в корпоративну ідентичність. Практичний приклад: як бібліотека використовує свій енергетичний паспорт?

Сертифікати

Тут важливу роль відіграють не лише сертифікати «зеленої будівлі», але й екоменеджменту та багато відміток про перевірку та марок якості, наприклад, паперу. В найближчому майбутньому пам'ятка буде актуалізована й удосконалена, очікується її оновлення. Також заплановані подальші переклади: наразі на індонезійську мову.

[1] Klaus Ulrich Werner: Öffentlichen Zugang ermöglichen. Auch die Welt der Bibliotheken hat 17 Ziele. In: Kultur & Politik. Zeitung des Deutschen Kulturrates 01/2018, S. 24

[2] The Green Library / Die grüne Bibliothek. The challenge of environmental sustainability / Ökologische Nachhaltigkeit in der Praxis. Hrsg. Von Petra Hauke, Karen Latimer & Klaus Ulrich Werner. Berlin, Boston: De Gruyter Saur 2013 (IFLA Publications; 161), S. 395-404.

[3] www.ibi.hu-berlin.de/de/studium/studprojekte/buchidee/bi12/checklist

[4] Більше про «Сертифіковану сталість у бібліотеках» див. Cornelia Vonhof & Melanie Padilla Segarra: Grüne Qualität. Integration von Nachhaltigkeit in das Qualitätsmanagement von Bibliotheken. In: Strategien für die Bibliothek als Ort. Festschrift für Petra Hauke. Hrsg. Von Konrad Umlauf, Andrea Kaufmann & Klaus Ulrich Werner, Berlin, Boston: De Gruyter Saur 2017, S. 138-150.