Загрози і небезпеки
Вплив російського вторгнення на бібліотечну справу в Україні
Українська бібліотечна індустрія зазнавала втрат і до повномасштабного вторгнення росії. Низка бібліотек опинилася на тимчасово окупованих територіях. Після 24 лютого 2022 року про ці втрати, а також про необхідність їх компенсувати заговорили активніше.
Журналістка Марія Бліндюк поспілкувалася з Веронікою Селегою — засновницею ГО «Бібліотека майбутнього», що займалася оновленням бібліотек у Києві. Вероніка Селега розповіла, чому зараз не бачить сенсу в попередній діяльності своєї організації, на чому варто акцентувати бібліотекам сьогодні та як варто будувати комунікацію з міжнародною спільнотою.
До початку повномасштабного вторгнення план дій у бібліотеках здебільшого залежав від місцевого керівництва. Була ініціатива укріплювати приміщення та зберігати вартісні екземпляри фондів — отже, їх укріплювали та зберігали. А проте повністю підготуватися до масштабів руйнувань, які завдає росія, неможливо.
За даними Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, до 23 лютого 2022 року в Україні функціонувала 14 351 бібліотека. Наприкінці 2022 року й майже за рік після початку повномасштабного вторгнення їх лишилося 11 993. Тобто понад дві тисячі бібліотек не можуть функціонувати через російське вторгнення з різних причин. Тут варто враховувати й відносну безпечність міста, в якому розташована бібліотека, і чи вціліли стіни й фонди приміщення, і чи не були вимушені виїхати працівни_ці бібліотек.
За цими ж даними, 47 українських бібліотек повністю зруйновані й не підлягають відновленню. Ще 434 — зазнали ушкоджень й потребують ремонту. 42 українські бібліотеки повністю втратили фонди, ще 178 — частково.
Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва в будівлі Музею Українських старожитностей Василя Тарновського після російського обстрілу
Вероніка Селега вважає, що відновлення бібліотек відбуватиметься залежно від активності громад. Тобто якщо в спільноті відновлення місцевої бібліотеки у пріоритеті, вона ж ініціюватиме діяльність. Державний бюджет зараз не покриватиме відбудову бібліотек, оскільки зараз говорять про інші пріоритети. Тому громадам необхідно шукати донорів самостійно. Отже, воля громадськості важить більше, ніж очільників населених пунктів чи навіть керівництва бібліотек.
Як приклад Вероніка Селега згадує Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва в будівлі музею українських старожитностей, зведеній наприкінці ХІХ століття. 11 березня росіяни скинули на неї три фугасні 500-кілограмові бомби. Зараз будівлю памʼятки законсервували, спільнота поповнює книжковий фонд бібліотеки, а в майбутньому планується реставрація будівлі.
Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва в будівлі Музею Українських старожитностей Василя Тарновського після російського обстрілу
Вероніка Селега розповідає, що фонд Onova Foundation домовився з нідерландською архітектурною фірмою, що буде готова розробити проєкт відбудови бібліотеки в Чернігові. Поєднання історичної будівлі з новою спорудою — знайомий контекст для європейського досвіду. Це водночас зберігає памʼять про історію будівлі та дозволяє створити комфортний простір для нової аудиторії. Тому, за словами Вероніки Селеги, подібна співпраця з іноземними інституціями буде корисною не тільки фінансово, але й у пошуку сталих рішень на майбутнє для відновлення зруйнованих приміщень. І тут завдання масштабніше: не лише відновити будівлю, але й організувати життя в її стінах, активізувати місцеву громаду, щоби разом переосмислювати функцію бібліотеки.
Наразі Українська бібліотечна асоціація активно займається налагодженням співпраці з міжнародною спільнотою. Зокрема 7 грудня 2022 року відбувся Міжнародний форум «Роль бібліотек в інтеграції населення у мирне життя», де експерт_ки з різних країн ділилися власним досвідом адаптації після воєнного стану, зокрема завдяки ініціативам місцевих бібліотек. На їхню думку, сучасна бібліотека — це не тільки комфортний простір, куди можна прийти почитати. Це також місце для дискусій, формування спільноти та обміну досвідами.
Говорячи про проєкт «Бібліотека майбутнього», Вероніка Селега пояснює, чому його поставили на паузу: «Я більше не бачу сенсу перероблювати старі приміщення бібліотек на нові». Цей досвід показав, що в бібліотеках залишається актуальною проблема менеджменту, і новий простір її не розвʼязує. Сильна бібліотечна команда і так досягне змін. На рівні місцевої влади їм допомога не потрібна. А там, де немає справжнього запиту, робити зміни і не варто. Сучасне і комфортне приміщення не розвʼязує проблему непопулярності публічного простору.
«Бібліотека майбутнього» також зацікавлена у створенні приватної бібліотеки, де відповідальність за концепцію, менеджмент і фінанси несе мала група, а точно не держава. Без попереднього досвіду це бачення не зʼявилося б.
Сьогодні в Україні помітними залишаються бібліотеки, які створюють якісний контент. Тут Вероніка Селега називає хорошим прикладом Луганську обласну універсальну наукову бібліотеку: «Неважливо, що немає стін — це вже не є критерієм успішної бібліотеки». Вона двічі переїжджала, але зуміла сформувати сучасну комунікацію. Вона регулярно проводить дискусії та події на різних майданчиках, а також комунікує з іншими бібліотеками Луганської області.
Презентація журналу «+/- нескінченність» у Києві від Луганської ОУН_Б
Вероніка Селега переконана, що все починається з цілісного бачення, зі стратегії розвитку бібліотек на рівні держави. Зараз ця сфера не в пріоритеті, зокрема досі не прийняті зміни до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Такі ініціативи могли б просуватися за умови ефективного лідерства, наприклад, із боку Мінкульту.
А проте є стратегії в інших інституціях, зокрема в Українській бібліотечній асоціації, що бере на себе вагому роль у формуванні політики. Це незалежна організація, що обʼєднує людей, повʼязаних із бібліотечною справою. Але, за словами Вероніки Селеги, для повної ефективності подібні ініціативи, які впроваджує Українська бібліотечна асоціація, мають зʼявлятися й на державному рівні.
Укриття в Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Чижевського в Кропивницькому
У співпраці Українська бібліотечна асоціація та Goethe-Institut ініціювали гранти для розробки безпечних бібліотек, у межах яких в українських бібліотеках створюватимуть укриття та навчатимуть співробітни_ць, як забезпечити цивільний захист. Цей проєкт закликає бібліотеки облаштовувати власні укриття, щоби поліпшити умови перебування в бібліотеці та створити комфортний простір. В межах програми Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Чижевського в Кропивницькому вже змогла переробити одне з приміщень на безпечне укриття.
«Зараз час зміни функції бібліотек, адаптації до воєнного часу. Читач_ки вже інші, запит змінюється, комунікація і навіть манера спілкування — все нове. Водночас це період планувати і мріяти. Що сміливіше, то краще», — каже Вероніка Селега. Упродовж року вона спілкувалася з різними закордонними архітектурними агенціями, в яких є досвід бібліотечних проєктів, щодо співпраці у відновленні та будівництві українських бібліотек. Здебільшого вони відкриті до розмови й допомоги — після припинення активних бойових дій.
За даними Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, до 23 лютого 2022 року в Україні функціонувала 14 351 бібліотека. Наприкінці 2022 року й майже за рік після початку повномасштабного вторгнення їх лишилося 11 993. Тобто понад дві тисячі бібліотек не можуть функціонувати через російське вторгнення з різних причин. Тут варто враховувати й відносну безпечність міста, в якому розташована бібліотека, і чи вціліли стіни й фонди приміщення, і чи не були вимушені виїхати працівни_ці бібліотек.
За цими ж даними, 47 українських бібліотек повністю зруйновані й не підлягають відновленню. Ще 434 — зазнали ушкоджень й потребують ремонту. 42 українські бібліотеки повністю втратили фонди, ще 178 — частково.
Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва в будівлі Музею Українських старожитностей Василя Тарновського після російського обстрілу
Вероніка Селега вважає, що відновлення бібліотек відбуватиметься залежно від активності громад. Тобто якщо в спільноті відновлення місцевої бібліотеки у пріоритеті, вона ж ініціюватиме діяльність. Державний бюджет зараз не покриватиме відбудову бібліотек, оскільки зараз говорять про інші пріоритети. Тому громадам необхідно шукати донорів самостійно. Отже, воля громадськості важить більше, ніж очільників населених пунктів чи навіть керівництва бібліотек.
Як приклад Вероніка Селега згадує Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва в будівлі музею українських старожитностей, зведеній наприкінці ХІХ століття. 11 березня росіяни скинули на неї три фугасні 500-кілограмові бомби. Зараз будівлю памʼятки законсервували, спільнота поповнює книжковий фонд бібліотеки, а в майбутньому планується реставрація будівлі.
Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва в будівлі Музею Українських старожитностей Василя Тарновського після російського обстрілу
Вероніка Селега розповідає, що фонд Onova Foundation домовився з нідерландською архітектурною фірмою, що буде готова розробити проєкт відбудови бібліотеки в Чернігові. Поєднання історичної будівлі з новою спорудою — знайомий контекст для європейського досвіду. Це водночас зберігає памʼять про історію будівлі та дозволяє створити комфортний простір для нової аудиторії. Тому, за словами Вероніки Селеги, подібна співпраця з іноземними інституціями буде корисною не тільки фінансово, але й у пошуку сталих рішень на майбутнє для відновлення зруйнованих приміщень. І тут завдання масштабніше: не лише відновити будівлю, але й організувати життя в її стінах, активізувати місцеву громаду, щоби разом переосмислювати функцію бібліотеки.
Наразі Українська бібліотечна асоціація активно займається налагодженням співпраці з міжнародною спільнотою. Зокрема 7 грудня 2022 року відбувся Міжнародний форум «Роль бібліотек в інтеграції населення у мирне життя», де експерт_ки з різних країн ділилися власним досвідом адаптації після воєнного стану, зокрема завдяки ініціативам місцевих бібліотек. На їхню думку, сучасна бібліотека — це не тільки комфортний простір, куди можна прийти почитати. Це також місце для дискусій, формування спільноти та обміну досвідами.
Говорячи про проєкт «Бібліотека майбутнього», Вероніка Селега пояснює, чому його поставили на паузу: «Я більше не бачу сенсу перероблювати старі приміщення бібліотек на нові». Цей досвід показав, що в бібліотеках залишається актуальною проблема менеджменту, і новий простір її не розвʼязує. Сильна бібліотечна команда і так досягне змін. На рівні місцевої влади їм допомога не потрібна. А там, де немає справжнього запиту, робити зміни і не варто. Сучасне і комфортне приміщення не розвʼязує проблему непопулярності публічного простору.
«Бібліотека майбутнього» також зацікавлена у створенні приватної бібліотеки, де відповідальність за концепцію, менеджмент і фінанси несе мала група, а точно не держава. Без попереднього досвіду це бачення не зʼявилося б.
Сьогодні в Україні помітними залишаються бібліотеки, які створюють якісний контент. Тут Вероніка Селега називає хорошим прикладом Луганську обласну універсальну наукову бібліотеку: «Неважливо, що немає стін — це вже не є критерієм успішної бібліотеки». Вона двічі переїжджала, але зуміла сформувати сучасну комунікацію. Вона регулярно проводить дискусії та події на різних майданчиках, а також комунікує з іншими бібліотеками Луганської області.
Презентація журналу «+/- нескінченність» у Києві від Луганської ОУН_Б
Вероніка Селега переконана, що все починається з цілісного бачення, зі стратегії розвитку бібліотек на рівні держави. Зараз ця сфера не в пріоритеті, зокрема досі не прийняті зміни до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Такі ініціативи могли б просуватися за умови ефективного лідерства, наприклад, із боку Мінкульту.
А проте є стратегії в інших інституціях, зокрема в Українській бібліотечній асоціації, що бере на себе вагому роль у формуванні політики. Це незалежна організація, що обʼєднує людей, повʼязаних із бібліотечною справою. Але, за словами Вероніки Селеги, для повної ефективності подібні ініціативи, які впроваджує Українська бібліотечна асоціація, мають зʼявлятися й на державному рівні.
Укриття в Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Чижевського в Кропивницькому
У співпраці Українська бібліотечна асоціація та Goethe-Institut ініціювали гранти для розробки безпечних бібліотек, у межах яких в українських бібліотеках створюватимуть укриття та навчатимуть співробітни_ць, як забезпечити цивільний захист. Цей проєкт закликає бібліотеки облаштовувати власні укриття, щоби поліпшити умови перебування в бібліотеці та створити комфортний простір. В межах програми Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Чижевського в Кропивницькому вже змогла переробити одне з приміщень на безпечне укриття.
«Зараз час зміни функції бібліотек, адаптації до воєнного часу. Читач_ки вже інші, запит змінюється, комунікація і навіть манера спілкування — все нове. Водночас це період планувати і мріяти. Що сміливіше, то краще», — каже Вероніка Селега. Упродовж року вона спілкувалася з різними закордонними архітектурними агенціями, в яких є досвід бібліотечних проєктів, щодо співпраці у відновленні та будівництві українських бібліотек. Здебільшого вони відкриті до розмови й допомоги — після припинення активних бойових дій.
