А ви вже поCLILили?

Інтерв’ю з експерткою CLIL Дагмар Остерло
 

Дагмар Остерло — германістка і географ з додатковим ступенем магістра географії в університеті Сорбонни I в Парижі. Перший контакт з CLIL в неї відбувся ще в 1994 році після педагогічної практики в школі на півдні Франції. Там вона викладала німецьку мову та історію/географію німецькою. Можливість перетинати штучно створені межі між шкільними предметами і бути одночасно і учнем, і вчителем, переконала її повністю. Так вона надалі розвивалася як експертка в CLIL і проводила міждисциплінарні проекти CLIL разом та в Goethe-Institut у Франції, а сьогодні передає свої знання в якості тренера вчителям у різних європейських країнах.

Навіщо використовувати методику CLIL на уроках німецької як іноземної? Яку роль у цьому відіграє спеціалізований матеріал інших предметів?
Це дуже гарне запитання, але відповісти на нього непросто, оскільки в рамках підходу CLIL існують різні методи та форми заняття. Навіть на запитання, чи існує та чи повинен бути метод CLIL, досі немає чіткої відповіді. Тим часом CLIL для мене став своєрідним «терміном-контейнером». Методологія CLIL є чимось іншим ніж сучасні уроки з країнознавства, навіть якщо трапляються деякі збіги, так як на уроках CLIL завжди у центрі уваги сам учень та результати навчання.
Типовими методологічно-дидактичними принципами CLIL є, наприклад, велика увага на діяльність, зразкова передача методичних фахових засобів та спеціальних знань, багато етапів співпраці та комунікації. Щоб це стало можливим, важливу роль відіграє принцип риштування.

Яка ще цінність використання CLIL?
Коротко кажучи: уроки CLIL тренують, на мій погляд, важливі базові навички, щоб учениці та учні могли знаходити рішення на виклики нашого століття, що також визначається ООН в навичках 21 століття, а саме: «навички мислення - спілкування - співпраця - творчість”. Не те щоб отримання твердих спеціалізованих знань стає зайвим, а через дигаталізацію та штучний інтелект корисність таких знань зменшується. Цінність виникає тоді, коли учні ставляться в центр заняття, що приводить до глибших результатів навчання. Цей ефект посилюється тим фактом, що фахові знання здобуваються іноземною мовою та через неї, таким чином учні добре готуються до нашого суспільства знань та мережевого світу.

Нещодавно Ви проводили навчання по CLIL для тандемів з мовних та спеціалізованих предметів у Goethe-Institut в Україні. Після вступу та мозкового штурму тандеми розробили власні навчальні блоки. Як втілилася теорія на практиці?
Спочатку ми ознайомилися на трьох онлайн-майстернях з принципами планування CLIL та різними можливостями підтримки та риштуваня, і на основі цього дев’ять натренованих мною CLIL- тандемів  розробили спільну тему уроку, яку більшість із них реалізували на парних заняттях протягом наступних трьох тижнів.
Більшість CLIL- тандемів складалась з вчителів математики та німецької мови, проте також були представлені комбінації інформатика-німецька, фізика, географія та біологія / природничі науки в поєднанні з німецькою мовою. Вперше був також вчитель зі спеціальністю «право/суспільствознавство». Після спільних вступних обговорень різних принципів CLIL, тандеми мовного та спеціалізованих предметів змогли окремо обмінятися ідеями щодо своїх тем та навчальних планів і спланувати свої конкретні ідеї CLIL. На закінчення вони розробили конкретне заняття CLIL та реалізували його в своїх шкільних класах, зняли їх на відео та створили 30-хвилинні фільми. На наших двох останніх семінарах по підвищенню кваліфікації ми разом розмірковували над реалізацією основної дидактичної ідеї «Спробувати-зрозуміти-змінити». На мою думку саме цей етап був дуже стимулюючим і доцільним, оскільки ми змогли візуально зануритися в шкільну практику та відчути, як інші учасники пояснюють обставини всього процесу та свої думки, як це реалізувати.

На вашу думку що тандемам вдалося добре втілити, а де були виклики?
Обставини були особливими з різних сторін: з одного боку, тандеми CLIL брали участь у навчанні віртуально з різних міст, і тому можливості обміну між учасниками були більш обмеженими, ніж під час презентного заходу. З іншого боку, я робила вступну доповідь лише німецькою мовою. А це означало, що колеги з німецької мови повинні були робити переклад українською, що було для них додатковим викликом. Тож без терпіння та відкритості учасників не було б успіху.

Ось деякі виклики, з якими потрібно було справитись:
1. Домовленість між колегами-вчителями німецької мови та фахових предметів щодо теми, яка б підходила для проекту CLIL; як вони співпрацюватимуть на уроці: вчителі будуть командою проводити урок чи по черзі.
2. Вчителі німецької мови повинні/ могли опрацювати нові спеціалізовані знання та словниковий запас на етапі планування.
3. Вчителям-предметникам потрібно було довіряти своїм колегам з німецької, щоб «всліпу» окунутися в урок німецької мови, і, наприклад, знати основні терміни німецькою мовою пасивно чи активно, щоб мати можливість реагувати на них.
4. Спільне рішення щодо мотивуючого початку, який викликає предметну зацікавленість та мисленнєву активність учнів і водночас має оформитися мовленнєво.
5. Координація часу та робочі домовленості в тандемі мовника та предметника, чи то при розподілі завдань, чи з адміністрацією школи.

Що вас найбільше вразило? Що б ви хотіли порадити всім, хто цікавиться CLIL?
Я була глибоко вражена та захоплена активністю та творчістю всіх учасників, а також цікавістю та бажанням поглинати й пробувати нове та розширювати свою звичну професійну викладацьку діяльність. Окрім того, мене позитивно вразила довірлива та ефективна співпраця в тандемах та у великій віртуальній групі. Я впевнена, що самі учні та учениці відчули якісну різницю навчальних  CLIL-проектів та їхню цінність для власного навчання.
Як казав Йоханн Вольфганг Гете «Як потрапляєш у воду, вчишся плавати». Я хотіла б порадити всім зацікавленим CLIL знайти колегу, зібратися разом і просто спробувати. Звичайно, ви також можете звернутися за підтримкою до Goethe-Institut в Києві.

Ви можете знайти деякі навчальні матеріали CLIL на наших ресурсах