асоціації
Українська бібліотечна асоціація в умовах війни — розмова з Оксаною Бруй
Українська бібліотечна асоціація (УБА) — це незалежна громадська організація, покликана сприяти розвитку бібліотечної справи та інформаційній грамотності в Україні. Заснована в 1995 році, на момент 2015 року вона представляла понад 39 тисяч бібліотек. У 2022 році УБА активізувала міжнародну діяльність, спонукаючи закордонних коле(-жанок)г до співпраці й підтримки України у війні з російською агресією. Журналістка Марія Бліндюк поговорила з президенткою УБА Оксаною Бруй про зміни в організації та акценти в роботі під час війни.
«Бібліотеки тепер — не лише освітні та культурні простори, а й логістичні центри для внутрішньо переміщених осіб. А ще волонтерські хаби. Тут і сітки плетуть, і їжу готують, і сортують та відправляють речі та спорядження, і збирають кошти для ЗСУ»
Комунікація з міжнародною спільнотою
Із початком повномасштабного вторгнення росії міжнародна діяльність УБА стала інтенсивнішою — асоціація поширювала інформацію про ситуацію в Україні в ЗМІ, а згодом проводила й долучалася до дискусій під час професійних заходів за кордоном.
УБА опублікувала низку звернень до міжнародної спільноти із закликом розірвати співпрацю з росіянами. Намагалася залучити до інформаційного спротиву бібліотечну, освітянську та наукову спільноти. Зокрема неодноразово зверталася до Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), щоби ті виключили російську федерацію з членів. Щоправда, поки IFLA обмежилася заявою, що не відвідуватиме заходи, проведені на території Росії, поки «ситуація не завершиться миром».
УБА в межах Флорентійського книжкового ярмарку TESTO
За словами Оксани Бруй, закордонні бібліотеки готові допомагати українським. Багато українських бібліотек отримали матеріали від закордонних коле(-жанок)г для збереження цінних документів. Із технікою для оцифрування допомагали Німеччина, Франція, балтійські країни. Також передавали компʼютерне обладнання для бібліотек Рівненщини, Тернопільщини та Львівщини.
Низка бібліотек за кордоном прийняли до себе на стажування українських бібліотекар(-ок)ів. Спершу цю можливість пропонували на пів року, але згодом продовжили.
Семінар «Емоційне пристосування для представників громадянського суспільства» в Румунії
Також існує ініціатива Saving Ukrainian Cultural Heritage Online — обʼєднання понад 1500 волонтер(-ок)ів для збереження даних українських вебсайтів у архівах. У межах програми вже збережено понад пʼять тисяч сайтів українських культурних інституцій.
УБА підписала меморандум із американською компанією Portico, щоби архівувати документи на їхніх серверах. За словами Оксани Бруй, так уже архівували понад вісім тисяч документів.
Допомога українським бібліотекам
Одним із напрямків роботи УБА з лютого 2022 року стала допомога українським бібліотекам, які постраждали через війну:- Спільно з Благодійним фондом «Бібліотечна країна» надали фінансову підтримку бібліотекар(-кам)ам, які опинилися у складних обставинах через війну. Понад 400 бібліотекар(-ок)ів отримали по дві-три тисячі гривень та засоби першої необхідності.
- Спільно з Американською бібліотечною асоціацією (ALA) запустили програму благодійної фінансової допомоги бібліотечним закладам, які постраждали від російсько-української війни. Наразі гранти в розмірі 50 тисяч гривень отримали девʼять бібліотек.
- Спільно з Goethe-Institut запустили серію тренінгів із психологічної підтримки бібліотекар(-ок)ів.
Водночас УБА разом із Goethe-Institut займається підготовкою бібліотекар(-ок)ів до створення безпечного укриття для працівни(-ць)ків, користувач(-ок)ів і відвідувач(-ок)ів бібліотек.
Окрім людських втрат і руйнувань через ракетні обстріли, Оксана Бруй називає й інші виклики, що зʼявилися у сфері через повномасштабне вторгнення: «Багато бібліотекар(-ок)ів виїхали за кордон, зокрема молодь, яка володіє мовою, креативна, сучасна. Дуже вболіваю, щоби вони повернулися». Також зараз немає фінансування на закупівлю літератури в бібліотеки.
Здебільшого бібліотеки активізували свою роботу в цифровому середовищі, а послуги надають у дистанційному форматі й наживо. Деякі бібліотеки змінили формат, оскільки залишилися без постійного приміщення. Наприклад, Луганська бібліотека стала мандрівною бібліотекою, двічі евакуювавшись із тимчасово окупованих територій.
Майстер-клас в Іллінецькій міській мультимедійній бібліотеці у Вінницькій області
Оксана Бруй додає: «Бібліотеки тепер — не лише освітні та культурні простори, а й логістичні центри для внутрішньо переміщених осіб. А ще волонтерські хаби. Тут і сітки плетуть, і їжу готують, і сортують та відправляють речі та спорядження, і збирають кошти для ЗСУ». Бібліотеки мають гнучко реагувати на ситуацію та впроваджувати необхідні зміни.
Наслідки повномасштабного вторгнення
Чимало українських бібліотек закриваються, але точні цифри скорочень планують зібрати в червні 2023 року. УБА намагалася це робити ще в березні 2022 року — через гугл-форму для бібліотекар(-ок)ів. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого робила дослідження щодо втрат публічних бібліотек. У ньому є кількісні показники руйнувань, але без оцінювання збитків.Окрім того, Міністерство культури та інформаційної політики створило офіційний реєстр. Але, за словами Оксани Бруй, він також виглядає неповним. У реєстрі Міністерства освіти і науки України зібрані постраждалі школи. В кожній школі також є бібліотеки, отже, їх теж необхідно враховувати: «Скільки зруйнованих шкіл, стільки й бібліотек», — додає Оксана Бруй.
Російська література в бібліотеках
Відповідаючи на запитання про те, що робити з російськомовною літературою у бібліотеках, Оксана Бруй наголошує: фонди публічних бібліотек мають бути актуальними, в них має бути сучасна література. «Оновлення відповідно до соціальних стандартів — не менше 5% щороку. Література періоду срср, російська література має бути замінена на сучасну», — додає Оксана Бруй.У сучасному бібліотечному фонді література російською мовою має займати частку не більшу, ніж література мовами інших національних меншин: «Звісно, вся література, заборонена законом, має бути вилучена з фондів і публічного доступу». Натомість книжки, які мають певну цінність для збереження, за словами Оксани Бруй, мають передаватися в наукові бібліотеки. Там не має бути цензури. Така література має бути доступною для вивчення та дослідження, зокрема російська й радянська.
Зараз у бібліотеках відбувається активний процес списання старої радянської літератури. Проте через брак фінансування на закупівлі поповнювати фонди новою літературою складно.
На початку повномасштабного вторгнення багато головних бібліотек громад стали центрами плетіння маскувальних сіток. Джерело
Медіаграмотність та інформаційна гігієна
Інформаційна гігієна, медіаграмотність, цифрова освіта, вивчення мов — цими напрямками бібліотеки займалися й раніше. Але з початком повномасштабного вторгнення вони тільки актуалізувалися, тому їх за можливості підсилюють. За словами Оксани Бруй, особливої актуальності у зв’язку з великою кількістю внутрішньо переміщених людей набувають заходи з психологічної підтримки. Для допомоги людям, які переходять із російської на українську мову, запустили курси та клуби з вивчення мови.Оксана Бруй вважає, що під час війни роль бібліотек у протистоянні дезінформації — ще важливіша. Тому УБА працює в напрямі інформаційної та медіаграмотності з партнерами, запустивши ініціативу з інфогігієни «Як не стати овочем». Також асоціація співпрацює з Національним проєктом із медіаграмотності «Фільтр».
Зокрема УБА долучилася до проєктів «Дії» та Мінцифри з цифрової освіти та розвитку бібліотек як хабів цифрової освіти. В межах співпраці проводять тренінги для бібліотек і спільноти. А разом із громадською спілкою «Освіторія» УБА започаткувала проєкт «Всеукраїнська школа онлайн у бібліотеці» — щоби школярі й школярки могли приходити вчитися в бібліотеці. Оксана Бруй додає, що ця ініціатива особливо необхідна внутрішньо переміщеним особам: «Сьогодні, коли всі ми під загрозою ворожих ударів, так важливо мати в бібліотеках безпечні місця, де кожен відчуватиме хоча б умовну безпеку та прихисток на час повітряної тривоги».
Національна електронна бібліотека
Зараз є великий проєкт, з УБА зокрема, — з оцифрування рідкісних і цінних документів. Ці документи, що є культурними та науковими надбаннями, наразі зберігаються в різних організаціях та інституціях. УБА займатиметься координацією проєкту.Отримавши у 2022 році грант від ЮНЕСКО, асоціація наразі займається вивченням закордонного досвіду. УБА вже спілкувалася щодо цього з польськими, німецькими, латвійськими й естонськими коле(-жанками)гами. До кінця 2023 року шукатимуть формат, як це краще організувати та втілити.
