Від редакції: матеріал не є вичерпним аналізом німецьких перекладів класичної української літератури, а лиш описує особистий досвід авторки їх пошуків
«Ми всім серцем підтримуємо Україну! Ми вас так розуміємо, війна — це жахливо! …а поговорімо про Достоєвського?» — так у двох словах я описала б ставлення великої частини німецької культурної спільноти до нас, тих українців, хто повсякчас приходить на високомовні філософські дискусії за кордоном і вставляє свої гіркі й незручні публіці п’ять копійок. Ідеться тут не про лояльних та обізнаних друзів України у Німеччині, а про, скажімо так, середньостатистичних інтелігентів та митців, далеких від тексту й контексту. Зводячи до схематизму, Україна для них — це герої та біженці, а Росія — кривавий путін та великий Пушкін. І не питайте нічого про українську культуру. Навіщо відкривати для себе нові імена й сюжети, коли можна сотий раз поставити в театрі «Євґєнія Онєґіна»..?
Обнадійливий факт у тому, що чимало з них, особливо тепер, готові слухати й чути — і це наш час кувати залізо. Але в кузні цій доведеться добряче попітніти й не раз поплакати.
Виклики еміграції
Бути українцем у Німеччині — це постійно доводити право на власну культурну ідентичність; а бути, як авторка цих рядків, україністкою у німецькій академії означає робити це професійно й напролом; всупереч, а не завдяки. Таке вже особисто в мене склалося враження за рік життя й роботи в цьому складному й суперечливому мікрокосмі.
Незалежно від місця й міста, де працюєте, вам доведеться бувати на конференціях з латентними русистами (академічна співпраця ФРН з РФ офіційно зупинена з початку повномасштабного вторгнення); вам належить стоїчно осягнути та прийняти мізерну кількість українських та інших слов’янських студій порівняно з російськими; а на дозвіллі вам може «пощастити» зайти на дискусію місцевої культурної спільноти про «становище російських письменників в умовах війни»... І куди б ви, україніст, не йшли й де б не говорили про літературу, німці можуть гонорово запитати: «А де ж ваша класика? Вона взагалі існує?».
Не можна просто так взяти й купити, скажімо, «Енеїду» в якійсь із німецьких книгарень. Юрія Андруховича — можна, а от Івана Котляревського — дзуськи. І цей приклад показовий для української перекладної літератури в Німеччині: якщо сучасників у книгарнях — дай Боже (хоч тобі в Hugendubel, Thalia чи Weltbild), то класиків і вдень з каганцем не знайдеш там. Заради справедливости варто відзначити два порівняно нещодавні переклади, тепер доступні у всіх книжкових мережах Німеччини: «Місто» Валер’яна Підмогильного (нім. Die Stadt— переклав Александр Кратохвіль) та «Дівчина з ведмедиком» Віктора Петрова-Домонтовича (нім. Das Mädchen mit dem Bären — переклала Ганна Гнедкова).
Як затята, але трохи наївна бібліофілка я спочатку вирішила, що Шевченка, Франка й усю братію я знайду в букіністів і придбаю книжки собі та навіть своїм студентам (на жаль чи на щастя, групи на дисциплінах славістики дуже камерні). Однак після однісінького примірника «Записок Кирпатого Мефістофеля» Володимира Винниченка, видобутого чи не з-під земної кори, і то за грубі гроші, я мусила все-таки звернутися до здорового глузду. Моїми добрими порадниками на цьому шляху стали такі видатні уми у сфері, як Юрко Прохасько та Клаудія Дате, і їхнє напуття дуже опритомнило мої пошуки. Так я дізналася, що єдиного корпусу перекладів з української на німецьку поки що існує. Почати ж слід з локальних бібліотек славістики, а відтак прочесати вздовж і впоперек Німецьку національну бібліотеку (Deutsche Nationalbibliotek, далі — DNB). Зважаючи на становище, в якому славістика перебувала останніми… власне, весь час до великого українського спротиву, покладатися на університетські бібліотеки не випадає, принаймні не в пошуках белетристики. Винятком тут є лише Український вільний університет в Мюнхені, який дав життя багатьом моїм книжковим знахідкам у цій історії. Однак це й не типовий інститут славістики, як на те.
«Звісно, ми знайшли й російські та білоруські сліди. Залишається сподіватися, що воєнний стан швидко закінчиться і люди зможуть жити та працювати разом у мирі, свободі та демократії».
«Вибрані твори» — переклад Роланда Піча
Ausgewählte Werke / Hryhorij Skovoroda. Ukrainische Freie Universtiät. Eingeleitet und übers. aus dem Altukrain. von Roland Pietsch. Mit einem Vorw. von Jaroslava Melʹnyk
«Діалоги» — переклад Роланда Піча
Dialoge / Hryhorij Skovoroda ; herausgegben, eingeleitet und übersetzt aus dem Altukrainischen von Roland Pietsch ; mit einem Vorwort von Maria Pryshlak (Видання також доступне в деяких нішевих книгарнях).
З-поміж інших класиків, Григорій Сковорода у німецькомовному світі вирізняється тим, що праць власне про нього та його філософію видано значно більше, ніж перекладів його творів. Ба більше, сковородинознавчі студії в Німеччині мають власну традицію, що тягнеться від давніх розвідок Дмитра Чижевського до сучасної сковородиніани Роланда Піча.
«Енеїда» — переклад Ірини Качанюк-Спєх
Aeneida / Ivan Kotljarevs'kyj. Hrsg. von Leonid Rudnytzky und Ulrich Schweier. Dt. von Irena Katschaniuk-Spiech
Початок кожної частини видання прикрашають копії знаменитих ілюстрацій Анатолія Базилевича.
Тарас Шевченко
«Великий льох» — переклад: Ірини Качанюк-Спєх; докладна інтерпретація поеми-містерії — Джованна Броджі-Беркофф
Die Große Gruft : Poeme ukrainisch und deutsch / Taras Schevtschenko (Із приміткою: «Видавництво повідомило про новий випуск, публікація ще не доступна». Однак це саме видання можна придбати в деяких книжкових мережах)
До збірки увійшли сім найважливіших політичних поем Шевченка: «Великий льох», «Розрита могила», «Чигирин», «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» і «Три літа».
Ще одне німецькомовне видання можна знайти на Порталі Шевченка. «Вибрані твори» — упорядниця: Алла Багмут; колектив перекладачів: А. Курелла, Е. Вайнерт, І. Франко, Г. Гупперт, Г. Роденберг.
Німецькі переклади окремих віршів Шевченка можна знайти також у багатьох інших збірках та на різноманітних ресурсах, щоправда, часто сумнівного походження. Водночас, DNB пропонує «Кобзар» литовською мовою…
Григорій Квітка-Основ’яненко
*Die guten alten Zeiten : Roman / G. F. Kwitka-Osnowjanenko. Aus d. Russ. von Marie Jacob *Важко встановити, про які саме тексти йдеться, позаяк на момент підготовки публікації збірка не була доступна в бібліотеці фактично.
На жаль, жодних слідів «Конотопської відьми» знайти не вдалося, власне, як і «Марусі» чи «Салдацького партрета», з якими особливо хотілося б познайомити німецькомовного читача.
Іван Франко
«Жадав світла» — «Мойсей» та інша вибрана юдаїка» — переклала Надія Медведовська під редакцією Ерхарда Роя Віна
Zum Licht sich gesehnt : «Mose» und andere ausgewählte Judaica / Ivan Franko. Aus dem Ukrain. von Nadiya Medvedovska. Hrsg. von Erhard Roy Wiehn
«Тіні забутих предків» — переклали Сабіна та Александр Кузьміни
Schatten vergessener Ahnen / Mychailo Kozjubynsky. [Aus d. Ukrain. von Sabine u. Alexander Kusmin. Holzschn. von Georgi Jakutowytsch]
«Fata Morgana» — переклав Фрідріх Шварц
Fata Morgana:Erzählung/Michailo Kozjubinskij. [Aus d. Russ. übers. von Friedrich Schwarz]
«Подарунок на іменини» — переклав Г. Енс
Das Namenstagsgeschenk / M. Kozubinsky. Aus d. Ukrain. von G. Ens
Загалом, на ім’я Михайла Коцюбинського DNB видає несподівано багато результатів, але більшість серед них — українськомовні видання згаданих творів, наявні в німецьких бібліотеках.
Ольга Кобилянська
«Малоросійські оповідання»
Kleinrussische Novellen : Mit einem Vorwort »Ein Jahrhundert kleinrussischer Literatur« von Georg Adam aus dem Jahre 1901 / Olha Kobyljanska
Видання-фантом у DNB, позаяк фактичне його розташування (хоч онлайн, хоч офлайн) за бібліографічними даними з’ясувати не вдалося. Так само не зазначено імени перекладача збірки.
«Valse mélancolique» — переклав Петро Рихло
Valse mélancolique : ausgewählte Prosa / Olga Kobylanska ; hrsg. und mit einem Nachw. von Petro Rychlo. (Із позначкою: Не зберігається в Німецькій національній бібліотеці)
Прикро, що такого доладного видання збірки творів такої важливої для німецько-українського літературного контексту авторки немає в наявності в DNB. Новий наклад, наскільки відомо, теж не планується. А куди поділися примірники попереднього, можна тільки гадати; принаймні в інтернеті їхніх слідів мені не траплялося.
Єдине хіба: книжкові пірати й тут устигли, тому pdf-копію можна знайти й користати на одному з таких ресурсів. І виправданням цьому крокові може бути хіба що необхідність популяризації творчости Кобилянської на німецьку авдиторію в умовах відсутности достатнього накладу.
«Мій шлях» — переклала Ірина Качанюк-Спєх
Mein Weg = Mij šljach / Lesja Ukrajinka ; Nachdichtung aus dem Ukrainischen von Irena Katschaniuk-Spiech
Антологію доповнено симпатичними ілюстраціями та нотами народних волинських мелодій, які Леся Українка зібрала до «Лісової пісні».
«Інтелектуальна спадщина Лесі Українки» — переклала Ірина Качанюк-Спєх
Das geistige Erbe von Lesja Ukrajinka / Irena Katschaniuk-Spiech (Збірка лірики).
«Вибрані драми» — переклала Ірина Качанюк-Спєх
Ausgewählte Dramen / Lesja Ukrajinka. Ukrainische Freie Universiät. Übers. aus dem Ukrain. ins Dt. von Irena Katschaniuk-Spiech
«Кассандра: драматична поема» — переклала Ірина Качанюк-Спєх
Kassandra : dramatische Dichtung ; Ukrainisch und Deutsch / Lesja Ukrajinka. Übers. von Irena Katschaniuk-Spiech. Hrsg. von Ludger Udolph
«Юдаїка: Вавілонський полон та інші поеми» — переклала Надія Медведовська
Judaica : Babylonische Gefangenschaft und andere Gedichte / Lesja Ukrainka. Aus dem Ukrain. und kommentiert von Nadiya Medvedovska. Hrsg. von Erhard Roy Wiehn
«Чесність з собою» — переклав Едуард Шіман
Ehrlich zu sich selbst : Roman / von W. Winnitschenko. Autor. Uebers. aus d. Kleinruss. von Eduard Schiemann
Також, якщо вірити DNB, новели «Голод», «Талісман», «Закон», «Брехня» вийшли окремими виданнями німецькою мовою в різних містах у різні роки. Судячи з даних, фактично їх можна знайти у філіалі в Ляйпцигу. Куди ж у всій цій історії поділася п’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь» («Der weisse Bär und die schwarze Pantherkatze»), яка, без сумніву, була перекладена німецькою ще за життя автора, — невідомо. До речі, жоден із цих творів Винниченка не міститься у вищезгаданому каталозі українських найменувань. Загадковий хаос… Як і сам автор.
Софія Яблонська
«Чар Марока» — переклала Клаудія Дате
Der Charme von Marokko / Sofia Yablonska ; aus dem Ukrainischen von Claudia Dathe ; hrsg. von Roksolana Sviato
Найновіше видання з добутих скарбів. Фотоілюстрації авторки варті окремої уваги.
