Винаходи
Карта Німеччини
Німеччина віддавна вважається країною майстрів і винахідників. Відкрий для себе 14 винаходів від Гамбурґа до Мюнхена.Гамбурґ, 1969
Практично кожен із нас має постійно при собі одну або й кілька чип-карток. Телерадіомеханік з Гамбурґа Юрґен Детлофф став першою людиною, якій спало на думку зберігати інформацію на картках. У 1969 році він запатентував пластикову картку із вмонтованою інтегральною мікросхемою.Якщо хочеш знати більше
© pixabay.com
Гамбурґ
Чип-картка
Росток, 1939
Гайнкель He 178 – перший літак з реактивним двигуном у світі, швидкість якого була вищою аніж у літаків з пропелерами того часу. Двигун або так звану реактивну турбіну, створив Ганс Йоахім Пабст фон Огайн. Нині швидкісні реактивні лайнери щороку перевозять понад 5 мільярдів пасажирів у всьому світі.
© „Ohain USAF He 178 page61“
Росток
Реактивний двигун
Берлін, 1935
У 1935 році молодий інженер-будівельник Конрад Цузе у помешканні своїх батьків у Берліні почав роботу над створенням програмованої обчислювальної машини. Лише третя версія приладу - Z3 – стала й справді функціонально повноцінним приладом, а тим самим і першим комп'ютером у світі завбільшки як стінка-шафа.Якщо хочеш знати більше
© CC BY-SA 3.0
Берлін
Комп'ютер
Ляйпциґ, 1650
У 1605 році у Стразбурґу, на той час німецькому місті, з'явилася перша щотижнева газета у світі під назвою „Relation“. А незабаром скрізь починають виникати нові газети. Адже в Європі точиться Тридцятирічна війна, і кожен хоче якомога швидше довідатися, що відбувається в далеких краях. А 1 липня 1650 року книгодрукар із Ляйпциґа Тімотеус Рітцш отримав від короля дозвіл на випуск газети, що виходить шість разів на тиждень. Його газета під назвою „Einkommende Zeitungen“ вважається першим щоденним періодичним виданням у світі.
© Stiftung Saarländischer Kulturbesitz / Sammlung Deutsches Zeitungsmuseum
Ляйпциґ
Перша щоденна газета
ВУППЕРТАЛЬ-ЕЛЬБЕРФЕЛЬД, 1897
10 серпня 1897 року хімік Фелікс Гофманн в лабораторіях фірми Байєр вперше отримав чисту ацетилсаліцилову кислоту (ASS). Під назвою аспірин новий препарат став самим відомим лікувальним засобом у світі. Щороку виготовляється понад 50 тисяч тон ASS, у таблетках це дорівнює віддалі від Землі до Місяця туди й назад!Якщо хочеш знати більше
© picture alliance/akg
ВУППЕРТАЛЬ-ЕЛЬБЕРФЕЛЬД
Аспірин
Бонн – Бад Ґодесберґ, 1915
До кав'ярні Agner в 1915 році вчащали студенти; там клієнтам пропонували модний десерт: вишню з вершками. І от у кондитора із Швабії Йозефа Келлера народилася чудова ідея. «Солодкий Йозеф», як почали називати Келлера, перетворив простий десерт у благородний торт. Для цього він поклав свої вишні з вершками на дно з тіста, посипав зверху крихти шоколаду і облагородив усе це Шварцвальдським кіршем. Його витвір став відомим у всьому світі під назвою «Шварцвальдський вишневий пиріг».
© pixabay.com
Бонн
Шварцвальдський вишневий пиріг
Ґьоттінґен, 1999
У 1999 році фізик із Ґьоттінґена Штефан Гелль сторив STED-мікроскоп: новий прилад дав можливість спостерігати за структурами розміром лише у кілька нанометрів, причому у живих клітинах і тканинах. За це у 2014 році він отримав Нобелівську премію.Якщо хочеш знати більше
Quelle: Video: Stefan Hell, STED-Mikroskop
Ґьоттінґен
STED-мікроскоп
Маннгайм, 1886
Перший «сучасний» автомобіль їздив на трьох колесах: 29 січня 1886 року Карл Бенц зареєстрував патент на свою карету з мотором. Першу тривалу поїздку на ній здійснила його дружина Берта; на початку серпня 1888 року із двома своїми синами вона проїхала 100 кілометрів від Маннгайму до Пфорцгайму туди й назад. Бензин вона купувала по дорозі в аптеці.Якщо хочеш знати більше
© Mercedes-Benz Classic
Маннгайм
Автомобіль
Майнц, біля 1450 року
Йоганнес Ґенсфляйш, він же Ґуттенберґ, вважається винахідником сучасного книгодруку та друкарського станка. Його винахід спричинив справжню революцію у сфері масової комунікації після 1450 року, адже нові методи створили можливість масового виробництва книг. Книгодрукування вважається одним із найбільш вагомих винаходів другого тисячоліття, який зумовив глибокі зміни у суспільстві, науці й політиці епохи Ренессансу.
© Wikipedia
Майнц
Книгодрукування
Вальдахталь-Тумлінґен, 1958
Професійний слюсар і вчений Артур Фішер має понад 1 100 патентів і є одним із найуспішніших винахідників у Німеччині. Його самий відомий винахід – класичний S-дюбель. Він – простіший, міцніший і швидший у застосуванні, аніж усі попередні аналоги і завоював визнання у всьому світі.
© picture-alliance/ dpa
Вальдахталь
Класичний дюбель
Герцоґенаурах, 1925
Аді Дасслер поставив перед собою завдання: створити оптимальне взуття для будь-якого виду спорту. Уже в 1928 році на Олімпійських іграх в Амстердамі атлети носили спеціальне взуття, виготовлене в його майстерні; в 1936 році у взутті Дасслера зірка легкої атлетики Джессі Оуенс здобув чотири золоті медалі на Олімпійських іграх у Берліні. Прорив стався під час легендарного фінального матчу першості світу з футболу 1954 року. Німеччина здолала Угорщину, яка до того часу вважалася непереможною, а взуття із змінними шипами, винайдене Дасслером, стає відомим у всьому світі під маркою АДІДАС.
© adidas Group
Герцоґенаурах
Шиповане спортивне взуття
Вюрцбурґ, 1895
Як і багато інших фізиків того часу професор фізики й ректор університету Вільгельм Конрад Рьонтґен проводив у своїй лабораторії експерименти з так званим катодним випромінюванням. 8 листопада 1895 року він відкрив випромінювання нового типу. Досить швидко в медицині усвідомили неймовірне значення цього винаходу: вперше з'явилася можливість заглянути в організм людини, не заподіявши йому шкоди.Якщо хочеш знати більше
© pixabay.com
Вюрцбурґ
Рентгенівські промені
Ауґсбурґ, 1897
У 1893 році Рудольф Крістіан Дизель отримав патент на мотор нового типу, проте лише в 1897 році йому та його інженерам машинобудівної фабрики міста Ауґсбурґ (згодом – концерн MAN) вдалося створити придатний для експлуатації мотор. Нині дизельні мотори вважаються у всьому світі надійним і міцним двигуном передовсім для вантажівок, автобусів та кораблів.
© pixabay.com
Ауґсбурґ
Дизельний мотор
Мюнхен, 1810
Напевне найбільш відомим у світі мюнхенським «винаходом» став Октоберфест. Це свято, започатковане у 1810 році у формі кінних перегонів з нагоди одруження кронпринца Людвіґа, нині вважається найбільшим масовим народним святом у світі, бо щороку збирає понад 6 мільйонів відвідувачівПроте Мюнхен має й неабиякі наукові здобутки: тут зосереджено чимало науково-дослідних та навчальних установ, зокрема 15 університетів, академій та вищих шкіл, 11 науково-дослідних інститутів Товариства імені Макса Планка, три науково-дослідних інститути Товариства ім. Фрауенгофера та чотири вищі наукові установи Товариства ім. Ляйбніца, а також Центр Гельмгольца у Нойгерберзі.
© picture alliance/Ruth Botzenhardt
Мюнхен
Октоберфест