Звукова доріжка часу | 1990-ті: Blumfeld – «Tausend Tränen Tief»  Нові можливості

Після того, як нова німецька хвиля зійшла зрештою нанівець, інтерес до німецькомовних довкола-інді-гуртів тривалий час був досить невеликим. Ситуація змінилася аж на початку 1990-х років з появою так званої Гамбурзької школи, до якої зокрема належав гурт Blumfeld.

Гамбурзька школа бере свій початок у ранніх 1990-х. Назва руху напівжартома, напівсерйозно натякає не тільки на територіальне походження багатьох гуртів, які він об’єднав, а й на особливість їхніх текстів — нерідко складних і інтелектуальних (наприклад, пісні гурту Kolossale Jugend, Cpt. Kirk & або ж того самого Blumfeld), у чому проявляється певна схожість з Франкфуртською школою філософії та соціології, що сформувалася навколо Макса Горкгаймера та Теодора В. Адорно.

Піонером Гамбурзької школи вважається Kolossale Jugend попри те, що гурт проіснував лишень кілька років і розпався в 1991 році. 1989 року колектив випустив альбом «Heile Heile Boches», який знову розбурхав згаслу потребу у німецькомовному інді-року, що цього разу мав шанс перерости у широке явищем. Саме в такій атмосфері восени 1991 року вийшов сингл «Ghettowelt» від Blumfeld, тексти якого під сірий гітарний штриховий акомпанемент формулюють тезу про те, що музика може бути стіною, за допомогою якої людина захищається від зовнішнього світу.

Далі з’явилися перші дві платівки-лонгплеї «Ich-Maschine» і «L'Etat Et Moi», де Blumfeld переважно продовжує поєднувати (само)рефлексивні тексти з шерехато-енергійним інді-роком. Альбом «Old Nobody» 1999 року став поворотним моментом у творчості колективу і надав старій стилістиці нових імпульсів. Передусім новації помітні у пісні «Tausend Tränen Tief» («На глибині тисячі сліз»), яка також вийшла у форматі сингла. Замість електрогітар в основі музичної композиції акустичні гітари і рівні, сферичні звуки синтезатора. Елегійний темп дозволяє віднести пісню до балад. Посилює враження балади вокал: фронтмен Йохен Дістельмаєр відходить від свого кострубатого декламаційного стилю і виконує пісню у стилі а-ля Джордж Майкл.

Той факт, що Blumfeld настільки пластифікував свою попередню ідентичність, засвідчує масштаби готовності колективу до розхитування меж власної естетики. Відкритість простежується й у тексті. Наприклад, рядок «Es könnte viel bedeuten» («Вона може означати багато») стосується тексту самої пісні і вказує на його множинну інтерпретаційність. Аналогічно до модернізму, автор пісні «Tausend Tränen Tief» відходить від думки про те, що мова здатна відображати реальність один до одного. Зокрема він говорить, що ця пісня «тільки для тебе співає про нові можливості» («singt für dich allein von neuen Möglichkeiten»). Якщо взяти до уваги дату виходу пісні «Tausend Tränen Tief», а це 1999 рік, то такий наголос на «відчутті можливості» (Роберт Музіль) вочевидь пов'язаний з настанням нового тисячоліття, яке незримо, але вже повсюдно присутнє.

Автор вживає у тексті пісні слова «schweben» («витати, ширяти») і «fließen» («текти»), ніби хоче сказати, що нове тисячоліття це не злам, не обривання старого і початок нового, а своєрідний шарнір, що з'єднує старе з новим. «Так само як ти частина мене, / Я частина тебе» («So wie du ein Teil von mir / bin ich ein Teil von dir»), — і хоча цей рядок радше описує двох закоханих, його цілком можна розтлумачити як опис ділянки контакту двох часових відрізків. Підкреслюючи плавність переходів, ця пісня контрастує з гімном вечірок Прінса під назвою «1999», де з величезною інструментальною бучністю і помпою проводиться демаркація між роками і тисячоліттями. Якщо Прінс на початку 1980-х років, коли писав свою пісню, міг хіба що створити проєкцію майбутнього загального настрою на момент переходу від одного тисячоліття до іншого, то Blumfeld розповідає про своє сприйняття зміни тисячоліть у реальному часі, себто вже безпосередньо у 1999 році, і це сприйняття не істеричне, а сповнене вичікувального спокою — приємний контраст до постійного нагнітання паніки навколо «проблеми 2000 року», яка визначала стрічку новин 1999 року.

травень 2024